0(800) 501 508
 
Цілодобово
Кошик 0 грн

Блоги

по:
В період з:
Автор
Час подорожей: три книги про пошук пригод і самого себе
«Бог оточив нас Щастям зусебіч. Воно – в усіх доступних нам переживаннях і подіях. Потрібно лише зібратися з духом і відмовитися від звичного життя, щоб почати жити не так, як всі».
Кріс Мак-Кендлесс
 
Літо – час для подорожей. Можна податися в гори або до моря, аби отримати порцію сонця і натхнення. Головне – їхати туди, куди справді хочеться. І неважливо, де ви опинитеся: на Алясці, у Скандинавії, Провансі чи у бабусі в селі. Подорож – це завжди гарна ідея. А у цій добірці – три історії про неймовірні мандри.
 
Джон Кракауер «У дикій глушині»
 
Тіло Кріса Мак-Кенделса знайшли у вересні 1992 року. У мандри хлопець вирушив у травні 1990 року після закінчення університету. І ні, такий початок – це не спойлер, бо саме смерть Кріса у цій історії і є відправною точкою.
Кріс Мак-Кенделс був розумником: добре навчався, працював колумністом та редактором студентської газети «Колесо Еморі», захоплювався літературою. У списку прочитаних ним книг: «Війна і мир» Льва Толстого, «Поклик пращурів» Джека Лондона, «Волден, або Життя в лісі» Генрі Девіда Торо, «Доктор Живаго» Бориса Пастернака.
 
Отримавши освіту, Кріс перерахував $24 тис. на боротьбу з голодом, придбав вживане авто і став мандрівником-самітником. Хлопець відмовився від «абстрактних цінностей, безпеки та матеріальних благ» на користь свободи. Він потребував пригод, вражень та багатогодинного спілкування з природою. Чи ж можна його засуджувати? І так, і ні.
 
«Щастя чекає на тебе зовсім поруч, і тобі треба лиш простягнути руку й схопити його. Щоб змінити життя, тобі треба подолати лише самого себе й власну впертість».
Кріс – не найвідповідальніший мандрівник у світі. Він дивакуватий, самовпевнений, непокірний, подеколи неуважний, але не божевільний. Це була перша подорож юнака, який опирався на літературні ідеали зовсім неідеального Толстого. Можливо, вдруге він би опирався на отримані знання, досвід і підтримку рідних.
 
Кріс вважав, що свобода і самотність – це все, що потрібно для щастя. Згодом він збагнув, що «щастя справжнє, лише коли можеш розділити його з іншими».
 
Ґрімальді Віржіні «Саме час знову запалити зірки»
 
Коли життя схоже на поганий серіал, саме час щось змінювати.
Анна, головна героїня роману, у товаристві двох доньок автотрейлером вирушає до Скандинавії. Її мета – об’єднати сім’ю та вперше за багато років дати волю думкам і діям.
 
Незапланована подорож демонструє, що у дівчат є проблеми. Насамперед вони не довіряють одна одній. Старша донька звинувачує Анну у тому, що та зруйнувала сім’ю, розлучившись із їхнім батьком. Анна натомість боїться зруйнувати образ хорошого батька і не зізнається доньці, що чоловік її бив.
 
Мандруючи Скандинавією, рівень довіри між дівчатами збільшується. Вони з’ясовують стосунки, плачуть, просять вибачення і пробачають. Додому вони повертаються іншими, але старі проблеми й негаразди нікуди не зникають. Анна мусить виплатити кредит, Клої закінчити школу. А Лілі повернутися до школи, де вона потерпає від булінгу.
 
«Саме час знову запалити зірки» – це роман про материнську жертовність, підлітковий егоїзм, нормальну інакшість і любов, без якої нікому не обійтися.
  
Пітер Мейл «Рік у Провансі»
 
Пітер Мейл та його дружина переїжджають з Англії до Провансу.
 
 
Подружжя оселяється у старовинному фермерському будиночку на півдні Франції. Тут вони п’ють молоде вино, смакують козячий сир, лавандовий мед, смачну оливкову олію, трюфелі. Звикають до ремонту, який має початок, але не має кінця.
 
Книжка поділена на дванадцять розділів. Новий місяць – новий смак, нове відкриття, нова пригода. Разом із автором читач побуває на лавандових полях та виноградниках, місцевих святкуваннях, де панує культ вина і хліба. Не подумайте, що провансальці забагато п’ють. Просто до різних страв пасують різні вина. Приміром, обід/вечеря складається із 5-7 страв, і вина має всім вистачити. 
 
Якщо ви ніколи не були у Провансі, ця книга стане для вас смачним і ароматним путівником. Вона спокійна, як провансальці, які ніколи не зателефонують вам між обідом і третьою годиною в неділю, бо це «найрозм’якліший обід тижня».
 
Раджу читати «Рік у Провансі» після знайомства з романом «У дикій глушині».
 
Вам може бути цікаво
Руні Саллі
З книгою веселіше: дотепні новинки від Старого Лева
Дві дитячі книги Старого Лева – у фіналі «Еспресо. Вибір читачів 2020»
Привид, який не міг заснути
Чорна Наталія
Рахують усі
stary_lev Стежити
дописів читачів