Актор та режисер Ахтем Сеітаблаєв про книгу Доржа Бату «Таємниця старого Лами»
08.05.2021
У середині травня полички українських книгарень поповнить новинка від Доржа Бату, автора улюблених історій про Франческу та роману «Моцарт 2.0», – «Таємниця старого Лами». А вже зараз триває передпродаж книги – кожен, хто замовить її до 16 травня, отримає у подарунок листівку-сюрприз від Доржа.
Поки ж чекаємо на новинку, враженнями про роман ділиться актор та режисер Ахтем Сеітаблаєв, який встиг прочитати книгу ще до її виходу.
***
Намагаючись зафіксувати свої відчуття від книжки «Таємниця старого Лами», я написав п’ять слів: учитель, друг, шлях, сансара, дитинство. Я недарма поставив дитинство наприкінці, бо, коли закінчив читати цю книжку, в мене виникло почуття великої ніжності до людей, які живуть у цій історії, у пам’яті Доржа Бату, бо історія ця пронизана любов’ю. Любов тут у всьому, і навіть в тій пацанві, злегка приблатньонній, яка псувала героям життя в дитинстві…
Особливе місце у книжці, звичайно ж, належить Вчителю, якому притаманні і гумор, і строгість, і мудрість життя, і вміння захищати. Дорж Бату змальовує почуття такої любові, яка, можливо, може бути тільки в учня та вчителя, коли вони і поруч, і на великій відстані одне від одного, тому що він не батько, і він це розуміє, і хлопці це також розуміють, але такі стосунки можуть бути тільки між рідними людьми. І водночас він не вчить, він доволі часто сам вчиться.
Дивуюся, як авторові вдалося настільки елегантно поєднати історію власного дорослішання з історією дружби. Дорж так живописно намалював свого товариша, свого друга. Читаючи про нього, у мене перед очима був Панда Кун-фу – добрий, сильний, справедливий. Я не знаю, як вдалося поєднати і глибокий екскурс в історію, захопливий пригодницький, навіть авантюрний роман, ніжні і дуже щемкі, з теплою дзвінкою нотою, спогади про дитинство, такі прості, такі смішні глибокі розмови з вчителем, історію дружби, дорослішання, шляху, на якому діти вчаться захищатися, не здаватися, бути щирими і попри страх бути чесними. І коли я написав ці п’ять слів, зрозумів, точніше відчув, що бракує шостого слова – ніжність. І дописав ніжність, бо, можливо, це головне відчуття, яке у мене виникло від прочитання цієї книжки.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно