0(800) 501 508
 
Цілодобово
Кошик 0 грн

Блоги

по:
В період з:
Автор
8 книжок про втрату від Старого Лева
Тема втрати – одна з найгостріших і найдраматичніших у літературі. І йдеться не тільки про класичні сюжети втрати коханої людини чи батьків, але й втрату свого місця й розуміння, куди йдеш, втрату себе і сенсу життя, душевної рівноваги і спокою тощо. Мало кому з письменників вистачає майстерності не вдатися до надмірного пафосу й загравання з емоціями читача, загубивши за тим усю складність і трагічність втрати. Однак декому все ж вдається – і не лише передати емоційний стан тих, хто втрачає, але й спробувати намацати вихід із мороку втрати.
 
про втрату сім’ї
 
У 11-річної Марії вмирає молодший братик Пільтен. Мама Марії, так і не оговтується від горя, потроху сходить з розуму, закрившись у собі. Батько Марії розривається між дружиною та донькою, намагаючись склеїти те, що тріщить по швах. Маленька ж Марія має тепер дати собі раду не лише зі смертю братика, але й з тим, що більше нічого не буде як раніше – вона більше не гратиметься з Пільтеном, і мама, можливо, більше не пригорне її так, як колись. Здавалось би, всього-на-всього треба піти назустріч одне одному, простягнути руку, пригорнутися і розділити своє спільне горе. Але мама лише ще більше віддаляється від доньки, яка на відміну від сина, – жива.
 
Це книжка-трагедія і водночас книжка-реабілітація. Попри те, що горе згущується довкола Марії, в її житті знаходиться промінець – друг, який допомагає їй віднайти рівновагу й зібрати до купи уламки її життя.
 
Додрук не планується
 
«Чоловік, який вирощував комети» Анджели Нанетті
про втрату батька
 
Маленький хлопчик Арно живе зі своєю дивакуватою мамою Міріам та молодшим братом Бруно у скромному холодному будинку, де вони ледь перебиваються. Арно ніколи не бачив свого батька. Все, що він знає про Орію, – це та історія, яку Міріам розповідає хлопчикам про їхнього батька. Але чи справді все так і було, що батько всього-на-всього поїхав далеко працювати? І оскільки хлопчик понад усе мріє знову мати батька, з дня на день він з нетерпінням чекає на комету, яка має здійснити його найзаповітніше бажання: «Мати батька — це дуже важливо. Батько всього вчить і робить так, що ти більше нічого не боїшся. І потім, у школі в кожного є батько, тільки у мене й у Мірка нема...
 
Але його батько помер, тому не може повернутися. А наш повернеться, і ми завжди будемо разом. Тато гратиме, Міріам танцюватиме, і нам усім буде добре. Треба тільки гарненько попросити, розумієш?» Хлопчик гріє себе думкою, що його батько живий і просто дуже зайнятий, тож неодмінно одного дня повернеться. Але реальність виявляється жорстокішою. Це дуже щемка й метафорична історія про силу мрії й родинне тепло, з яким не страшний ніякий холод. Чи зустрінеться Арно зі своїм батьком? Читайте цю прекрасну книжку й дізнаєтеся!
 
Додрук не планується
 «Ніжність» Давіда Фоенкіноса
про втрату кохання
 
Книжка французького режисера, сценариста й письменника Давіда Фоенкіноса – це дуже французька історія про втрату і відродження. Молода дівчина Наталі щаслива: вона має успішну роботу й люблячого чоловіка, з яким у них особлива історія знайомства. Але доля розпорядилася інакше: Франсуа збила машина. «По сімох роках спільного життя Франсуа був скрізь, увійшов до кожного її подиху. Наталі зрозуміла: вона не зможе пережити нічого такого, що змусило б забути про цю смерть». Здавалось би життя закінчилося в той день, коли він залишив її. Єдине, чого вона хотіла, щоб їй дали спокій. Але ця історія не лише про втрату, а й про те, яку роль в нашому житті здатні відіграти ті, на кого ми зовсім не «ставимо».
 
У житті Наталі з’являється дивакуватий Маркус – і крок за кроком, зустріч за зустріччю виводить її зі стану заціпеніння, знову вчить відчувати і радіти маленьким дрібничкам: «Взагалі-то вона втратила звичку всміхатися, але цей чоловік вмів говорити небанально, і вона ніколи не знала, чого від нього чекати». Коли втрачаєш все і закриваєшся в собі, найважливіше, не відштовхнути простягнуту руку допомоги. Бо ніколи не знаєш, чим усе може закінчитися.
 
 «Світлокопія» Шарлотте Кернер
про втрату своє ідентичності
 
У своєму романі сучасна німецька письменниця Шарлотте Кернер піднімає доволі непопулярну тему: клонування людей. Головна героїня, самозакохана талановита піаністка Іріс, яка страждає на невиліковну хворобу, вирішує себе клонувати, народивши доньку-клона. Доньку вона називає, перевернувши власне ім’я навпаки, – Сірі. Дівчинка приречена бути тінню матері, в якій та цінує лише власне продовження. Вона для Іріс – лише її здорова копія, без права на власну індивідуальність, почуття та емоції.
 
Подрослішавши, Сірі усе більше почуває себе скутою і прагне вивільнитися з-під залежності від свого «оригіналу». Та чи має вона на це право? Книжка зачіпає чимало етичних та психологічних питань, а також одвічні теми стосунків батьків і дітей та виборювання права бути собою.
 
«Дихай!» Анн Софі-Брасм
про втрату спокою
 
Страшно втратити близьку людину, але не менш страшно втратити себе у стосунках з тією людиною.
 
Познайомившись із новенькою, харизматичною Сарою, непримітна Шарлен назавжди втратила спокій, розчинилась у любові до нової подруги, потребувала її щоденної присутності у своєму житті. Ці хворобливі стосунки не обіцяють нічого хорошого, однак механізм вже запущений і Шарлен «на гачку» у своїх ревнощів.
 
Це роман про юнацькі роки, егоїзм і самоствердження, про найгіршу форму залежності – одержимість, і про те, що у дружбі, як сказав герой однієї книжки, завжди один господар, а інший раб. Шарлен втратила у нерівній дружбі себе, а з тим і спокій.
 
 
 
про втрату щастя
 
Назва книжки лауретки Букерівської та Нобелівської премій з літератури, канадської письменниці Еліс Манро  ввела в оману не одного читача. Адже «забагато щастя» – радше насмішка долі над тими, кому не дісталося навіть трошки того щастя. Батьковбивство, каліцтво, рак, самотність, дитячі цькування, зовнішні вади, відречення батьків від дітей – ця збірка новел доверху переповнена драмами «маленьких людей», їхньому нереалізованому щастю.
 
Різні історії, різні долі однаково сповнені трагічності буття й позбавлені щастя. Під пильним поглядом і психологічною препарацією авторки постають партнерські, сімейні й дружні стосунки, особисті травми, анормальності. Авторка шокує відвертістю, і завдяки цьому чимало звичних речей постають під іншим поглядом.
 
 
«Під скляним ковпаком» Сильвії Плат
про втрату себе
 
Чомусь для багатьох цілком очевидною трагедією є втрата близької людини чи коханого(-ної), однак не такою очевидною видається втрата себе – що, можливо, і є тією найстрашнішою з усіх. Адже, втративши когось, у вас завжди залишаєтеся ви; втративши себе – ви втрачаєте все. Саме це сталося з американською письменницею Сильвією Плат та її літературним прототипом Естер Ґрінвуд – юною дівчиною, яка приїжджає до Нью-Йорка на стажування в одному з модних журналів. Відчуваючи себе під тиском вимог соціуму та суспільних норм, які висувалися до жінок у 50-х роках, чинить опір класичним моделям жінки-годувальниці та жінки-матері, Естер впадає в депресію та неодноразово намагається покінчити життя самогубством: «Страшний сон. Для людини під скляним ковпаком, спустошеної та застиглої, ніби мертве немовля, світ як такий — уже страшний сон».
 
Доволі талановита та перспективна як журналістка, так і письменниця Естер втрачає себе у світі, який висуває до жінки забагато вимог. Повітря довкола неї згущується, а скляний ковпак щільно притискає її до землі. Драматичну напругу й відчай героїні посилюють ілюстрації Анастасії Стефурак, де кольори варіюються від рожевого – до суцільно чорного. І єдине, що Естер ще не втратила, – ледь живу надію. До читання цієї книжки варто бути готовим – як і готовим до того, що бувають у світі настільки страшні речі й почуття, що роблять життя нестерпним.
 
про втрату як вона є
 
Автор роману «До музики», першого у трилогії, – відомий норвезький композитор, піаніст та письменник Кетіль Бйорнстад. Тож не дивно, що його роман, який днями побачив світ українською у перекладі Наталі Іваничук, вийшов таким трагічно-мелодійним.
 
Головний герой, 15-річний Аксель Віндінґ, живе музикою. Своїм захопленням він завдячує матері, з якою вечорами вони слухали концерти класичної музики. Хоч вони й незаможні, мати готова піти на все, щоб її син став піаністом.
 
Однак одного дня стається трагедія – мати тоне в річці. Ця перша втрата в житті хлопця, від якої розпадається сім’я, понесе за собою ще багато інших, і єдиною його розрадою, єдиним сенсом у житті хлопця, яке визначають труднощі, стане вона – музика.
 
 
Вам може бути цікаво
Галина Вдовиченко зустрінеться з читачами у Луцьку
Під прицілом «Оптики Бога»
Озброєні
Михайлова Вікторія
Знижка – 18% на все! Святкуємо 18-річчя «Видавництва Старого Лева»
Святкова зима: 5 книг для найменших читачів
stary_lev Стежити
дописів читачів
Матеріали по темі
Коментарі
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
Опублікувати