Жіночі чари від «Віщих сестер»
Старовойт Тоня
28.08.2018
З моменту перекладу останньої книги Пратчетта фанати вже встигли засумувати за гумористичним фентезі маестро. Багато людей, які досі не знайомі з творчістю письменника, завчасно вважають жанрове фентезі дурнею, що не містить жодної літературної цінності. Проте Пратчетт руйнує цей міф з кожним перекладеним твором все дужче й дужче. Де знайти алюзії на Шекспіра? Чому книги тридцятирічної давнини про вигадане королівство не втрачають досі своєї політичної актуальності в 21 столітті?
Мовою класиків
«Віщі сестри» – друга книга з підциклу автора «Відьми» серії «Дискосвіт» та шоста в бібліографії Террі Пратчетта. Цікаво те, що роман повністю є алюзією на шекспірівського «Макбета». До речі, це не перший твір Пратчетта, в якому він майстерно переплітає власну історію з шедеврами світової класики.
Роботи письменника беруть початок з двох літературних жанрів: традиційного (або героїчного) фентезі («Володар перснів» Толкієна) та сатири («Мандри Гуллівера» Дж. Свіфта). Загалом, весь «Дискосвіт» завдячує своєму народженню саме цим двом стовпам, на які спирався Пратчетт.
Якщо поглянути прискіпливіше, можна побачити майстерно використану «толкінівську» схему – детально продуманий світ до дрібниць та жодних паралелей з реальністю. Другий засіб Пратчетта – сатира як спосіб висвітлення соціальних проблем суспільства.
«Віщі сестри» – робота письменника, що розповідає про одвічні питання, які з часом тільки набувають своєї актуальності. Тому приготуйтесь – історія розпочинається.
Хто вбив короля?
Якщо ви читали попередні романи Пратчетта, то тема боротьби за соціальні права, зміну керівної влади та загалом правди не буде для вас новою. Певні ідеї вже були згадані в книжках «Правда» та «Право на чари», яке зрештою й відкрило цикл про відьом.
Сюжет цієї історії розгортається навколо міжусобних суперечок за право володарювати у Ланкрі. Попереднього короля Веренца вбито, а на загал винесено інформацію про нещасний випадок, що спіткав володаря. Проте чи справді все було так?
На престолі опинився його затятий конкурент – лорд Шельметь. Але після того життя людей тільки погіршало: вони живуть в бідноті та, очевидно, починають бунти.
Паралельно з цим Пратчетт розкриває трьох відьом, які роблять зі звичайної історії про королівські міжусобиці гумористично-драматичне фентезі, та ще й з любовною лінією! Отже, три відьми – Бабуня Дощевіск, Маґрат та Тітуня Оґґ – виступають головними сюжетними рушіями. Вони літають на мітлах (хоча Бабуня Дощевіск має значні проблеми зі своїми водійськими навичками), чаклують (хоча Маґрат й досі помиляється) та люблять випити чогось міцніше (тут вже всі лаври слави належать Тітуні Оґґ).
А ще вони рятуватимуть Ланкр від поганого Шельметі. Проте це не головна причина для знайомства з Пратчеттом.
Атмосфера магії
Щоразу, коли я раджу читати Пратчетта, то спираюсь насамперед на атмосферу. Це не історія про Гаррі Поттера, де добро перемагає зло. Це не суто пригоди від Льюїса чи Толкієна. Террі Пратчетт – це розповідь про буденне у вигаданому світі. Вигадка тут лише декорація, забравши яку стає зрозуміло: історія про нас, про політику, про світ та людей. Про їхні недоліки та слабкості. Про права та рівність. Про сімейні цінності. Список можна продовжувати й далі, але ідея залишатиметься однаковою: читати Пратчетта – це наче дізнаватись про всі виразки світу від комедіанта по телевізору.
«Віщі сестри» пропонують самостійно обрати ту сторону, яка буде більш привабливою. Розповідь побудована на трьох паралельних сюжетних лініях, які Пратчетт смикає, мов за ниточки, аби цікавість не губилась впродовж всього роману. Хочете прочитати книгу, де були б зібрані разом відьми, привид, узурпатор, блискавка, буря, королівський блазень, Смерть, пригноблені мешканці міста та великий відьомський кіт? Не проґавте шанс стати частиною цього світу.
Топ-3 причини прочитати «Віщі сестри»:
1. Гарний настрій
Попри всі алюзії на Шекспіра, твори Пратчетта мають побічний ефект у формі гарного настрою. Гумор, яким пронизана історія, не залишає шансів навіть для найсерйозніших читачів потішитись маленьким кумедним дрібничкам.
2. Актуальність
Не помітити її у книзі просто неможливо. Пратчетт не пропонує засіб для вирішення проблем, але він хоча б говорить про них. Та й читати про те, що розумієш та через що проходиш сам зараз, стає вдвічі цікавіше.
3. Динамічність
Всі твори популярного британського письменника читаються досить швидко й легко. Для багатьох вибір наступної історії на прочитання базується саме на цьому пункті. А тут Пратчетт зумів зробити 2 в 1: написати історію про трьох відьом та політичну боротьбу й створити це в дусі гумористичного фентезі з купою кумедних героїв.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно