Залишатися звичайним: рецензія на книгу Саллі Руні «Нормальні люди»
Степурська Марина
30.09.2020
Вона заплющує очі. Мабуть, він не повернеться, думає вона. Або стане інакшим. Вони ніколи не повернуть те, що між ними тепер. Але для неї біль самотності не зрівняється з болем, який вона відчувала раніше — болем від того, що вона нічого не варта. Він подарував їй доброту, і тепер вона їй належить. Зараз його життя відкривається перед ним усіма гранями водночас. Вони дали одне одному багато хорошого. А й справді, думає вона, а й справді. Одна людина дійсно може змінити іншу.
«Нормальні люди»
Вони – однокласники, які вдають, ніби одне одного не існує. Вони – коханці, які бояться бути викритими. Вони – люди, які просто хочуть стати звичайними. Але що насправді означає – бути нормальним? Чому прагнення бути як всі здається нам таким важливим? Адже справжнє щастя та кохання – речі далекі від нормального…
Маріанна та Коннел знають один одного протягом довгого часу. Він – один з найпопулярніших хлопців школи, вона – загнаний в кут аутсайдер. Їх не поєднує нічого, окрім єдиної речі – прагнення бути разом. Але між ними лежить прірва, яку вони не здатні подолати.
Пізніше, коли вони разом вступають у престижний університет в Дубліні, Маріанна з легкістю заводить друзів та вступає в стосунки, а Коннел натомість займає місце невдахи. Але попри всі зміни, їх однаково тягне одне до одного. Їхні стосунки – дивні, щирі й нетривалі… Але саме в них Маріанна і Коннел віднаходять бажану розраду. І саме в них топлять своє заповітне бажання – стати нормальними. Стати такими, як всі…
Кумир ХХІ століття
Саллі Руні – відома ірландська письменниця. Її вважають справжнім феноменом літературного світу, адже першу успішну роботу Саллі презентувала, коли їй було лише 26 років. Руні – голос покоління міленіалів, а її роман «Нормальні люди», який нещодавно вийшов українською, – чудовий приклад цього.
Бути нормальним
Говорити про «Нормальних людей» як про банального представника літератури для youngadult або роману про кохання неможливо. Ця книга набагато складніша і глибша, ніж може здатися на початку.
Кожен з героїв Руні переживає особисту драму, яка може не сильно розкриватися в тексті, але відчуватися поміж рядків. «Нормальні люди» – надзвичайно тонкий роман, але водночас сильний і по-своєму відвертий.
Дехто може сказати, що романтичні стосунки Маріанни та Коннела дивні, дратуючи чи збочені, адже вони складаються лише з сексу. В цьому є частина правди, але відносини головних героїв набагато складніші, ніж видається на перший погляд. Так, більшість перешкод на шляху до справжнього щасливого кохання здаються несуттєвими чи надуманими, але для них вони стають нездоланними.
Саме в цьому й ховається найбільша особливість книги: Руні показує своїх персонажів справжніми – знедоленими, побитими і залежними від вигаданих обставин. Вона не прикрашає їх, не прикрашає їхні прагнення та бажання. Через це персонажі можуть здатися пустими чи непривабливими. Руні не хапається за зовнішність, аби зробити своїх героїв ближчими чи більш цікавими. Саллі наповнює їх внутрішньо, створюючи багатогранних й чіпких особистостей, які приваблюють не красою, а розумом та світоглядом.
Сюжет книги так само не відгонить банальністю. Він не цілісний, а розповідає про різні проміжки часу з життя головних героїв, але ця непослідовність ніяк не впливає на цілісне сприйняття сюжету. Роман читається легко й захопливо. Його неможливо відкласти, адже незвичний стиль і всепоглинаюча атмосфера роману не дозволяють випустити книгу з рук.
«Нормальних людей» не назвеш надміру емоційною книгою, але абсолютно всі почуття й нелегкий душевний стан героїв відчувається без зайвих слів. І всі ті відчуття – сильні й непідробні, ніби це не художній роман, а мемуари справжніх людей.
Кому читати
«Нормальні люди» сподобаються шанувальникам важливої, але водночас легкої прози, а також прихильникам психологічних романів.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно