Юрчик шукає гніздо

•

Юрчик шукає гніздо

25.10.2016

Юрчик Чернишенко, БараБука

Сьогодні мама з татом вирішили вкласти мене спати по-новому. Тобто – як завжди, спробували приспати книжкою, але зовсім не такою, як інші. По-перше, художниця, яка цю книжку й написала, намалювала дуже правильного зубра. По-друге, у книжці є туконі, і мені було дуже цікаво дізнатися, хто вони такі.

«Зубр задумався. Він ніколи не спав узимку і навіть не міг уявити, що інші звірі так роблять. Як же це чудово — спати в затишному гніздечку, а не блукати в снігових заметах! Зубр вирішив, що туконі повинні покласти спати і його».

Виявляється, туконі – це такі істоти, які допомагають лісовим звірятам залягти в зимову сплячку. Тим, які залягають. А зубрам – ні, бо зубри і взимку не сплять, а пасуться – це я знаю. А цей зубр захотів, щоб туконі і його поклали спати…

Спершу я почав вимагати, щоб мама з татом були туконями і клали мене спати, як їжака. Потім як кажана. І нарешті як бурундука. Було весело.

Потім я став зубром і пішов шукати собі гніздо. Спочатку спробував лягти на ліжку у батьків – але там було таааак просторо, потім подався до бабусі – але там було ввімкнено телевізор. Потім я згадав, як так само шукав собі місце для сну мій улюблений баранчик Рассел Роба Скоттона (теж Старий Лев його видавав) і попросив батьків прочитати мені про нього. Потім ще раз. І ще про Різдво.