Теорія життєвої гри
Марчак Наталія
22.11.2019
Більшість так часто грається у бізнес, у стратегії, у грандіозні плани й високі рівні складності, що вже, як це часто буває, не задумуємось про істинність значення того чи іншого слова. Наприклад, такого популярного, подекуди престижного терміна — стратегія. Ви можете вважати себе тим, хто планує завтра, йде в ногу з часом і бачить результат, ще не зробивши певної дії, ви можете бути впевнені в своїй стратегічності та її розумінні, але чи це справді так? Справжня стратегія ховається десь поміж тисяч думок, сотень розрахунків і десятків варіантів, вона не полягає лише у відповіді на запитання «Що буде далі?»
Скільки історій про стратегію ви читали? Скільки з них виявились реальними? На жаль, це не зовсім про те, як майбутній мільйонер користувався планером, подумав два кроки наперед і став відомим, ні. Принаймні у книзі «Мистецтво стратегії» справжніх історій на цю тему ви знайдете мінімум з десять. Їх просто неможливо читати, лежачи на дивані чи попиваючи каву, бо ті тексти — суцільна й дуже потужна концентрація фактів і варіантів, для розуміння яких треба витратити зовсім немало часу. Одну таку історію можна обдумувати та розуміти місяць, а можна впоратись за вечір, якщо пощастить, звісно. І справа зовсім не в авторській манері й не перекладі, бо більшість слів наче знайомі та легко даються для прочитання, однак зміст, у які вони складені — навіть місцями шокує.
З допомогою цієї книжки та величезної кількості прикладів у ній вам навіть вдасться зрозуміти, чому люди так часто стають на одні й ті ж граблі та як цю проблему вирішити. Насправді все не так важко та заплутано, як нам інколи здається. У ситуаціях з граблями варто лише застосувати зворотне логічне міркування — проаналізувати власні дії, їхні наслідки й використати цю інформацію для вираховування свого найкращого ходу. У грі є два ходи-варіанти: ваш та вашого суперника. Ключ до виграшу полягає у тому, щоб вибрати свій варіант. Відповідно, той, що залишиться і буде належати суперникові. Таким чином ви бачите модель ситуації, можете зробити висновки та передбачити результат.
Здається, мистецтво стратегічно мислити є чимось очевидним, однак чи змогли б ви самостійно вийняти з надр теорії гри попередню формулу безпомилкової стратегії?
Розумно грати в життєві ігри — не єдиний варіант. Перед тим, як брати участь у чомусь, (може, навіть не перший раз; історія про граблі), добряче зосередьтесь на сенсі цієї гри: ким буде ваш суперник, для чого вас запросили й чи потрібно це вам? Якщо ж ви потребуєте гри, то варто скористатись, наприклад, зворотним логічним мисленням, а якщо ні, то треба обережно вийти з гри, не програвши. В такому випадку вам стане в нагоді схема деревоподібних рішень та ігор: основна точка гри отримує розгалуження, кожне з яких, своєю чергою, також має свої варіанти розвитку подій. Ваше завдання полягає у виборі тієї гілки деревоподібної схеми, яка матиме найменше розгалужень або ж взагалі їх не матиме. Для цього потрібно лише виділити обидва результати гри: ваші та вашого суперника. Такі схеми часто використовують у бізнесі, наприклад, коли потрібно вирішити питання інвестиції. Але бізнес — ще не наймасшабніший елемент у таких іграх, адже деревоподібні схеми аналітики використовують навіть з метою передбачення певних політичних подій та рішень. Звичайно, політичні схеми є надскладними та потребують величезного обсягу роботи, але вони направду ефективні! Це саме ті секретні ходи, які використовують у «вищому» світі, які лежать в основі передвиборчих кампаній та до яких не мають доступу виборці. До речі, на тему стратегічного та наївного голосування у книзі виділено окремий розділ, який добре пояснює суть вирішальних та непотрібних голосів на реальних прикладах політичної історії різних країн.
А як стосовно зобов’язань? Їх ми і справді дуже часто використовуємо, коли намагаємось якимось чином дисциплінувати себе. Книга стверджує, що це потужний стратегічний хід, адже виконавши власне зобов’язання, ми опиняємось попереду нашого конкурента, якому лише залишається роль послідовника. Однак зобов’язання часто діляться на два елементи: вечірнє та вранішнє «Я». «Мистецтво стратегії» стверджує, що вечірнє «Я» більше не має ходів у грі, воно існує лише ввечері, тому полюбляє давати стільки обіцянок. Це історія про «почну від завтра», «розпочну з понеділка», «після відпустки» тощо. Оскільки вечірнє та вранішнє «Я» — суперники, то найкраще, що може зробити вранішнє як відповідь на стратегію конкурента — зранку підвестися з ліжка. Й справді, навіть при буквальному сприйманні цієї мінітеорії про вечір та ранок, ситуація випливає дуже життєва: ввечері ми здатні на все, це ж не важко — зранку встати на годину раніше й почати звикати до десятка нових ранкових звичок, то ж ми налаштовуємо будильник і чекаємо ранку. Та в цій порі вечірнього «Я» немає, інколи навіть не розуміємо, чого це будильник сказився ні світ ні зоря. Така гра двох «Я» — боротьба всередині кожного. Якщо ми деколи чомусь не вдаємося до важких стратегій стосовно іншої людини, то для себе, сильного суперника, ми вибираємо одні з найскладніших стратегічних ходів у грі, граємо в межах погроз та обіцянок, які потребують особливого аналізу та розуміння теорії.
«Мистецтво стратегії» переконує, що гра — це не лише бізнес, а й життя. Аналітика, прогнозування та стратегічність стануть у нагоді не лише для масштабних проєктів, а й для втілення вечірнього плану в завтрашньому ранку. Якщо ви хочете не правил, а теорії цієї гри, якщо хочете з головою зануритись у купу інформації і нарешті перемогти «почну з понеділка», то ця книга — для вас.
На яскраво-жовтій палітурці бачимо напис «посібник з теорії гри в житті та бізнесі» — це правда. Випадок, у якому теорія — важливіша за практику.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно