Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.
wishlist
Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.

Смачна різдвяна радість
Random

Христина Содомора, БараБука

Різдвяна історія для справжніх чоловіків – так можна було б охарактеризувати це казкове оповідання (чомусь означене видавництвом як «повість»). По-перше, текст Сашка Дерманського стриманий, без зосередження на побутових деталях та «душевних» описах, які могли б відвертати від головного; по-друге, серед усіх героїв переважають персонажі чоловічої статі. Та й ілюстрації Ростислава Попського також не вирізняються наївною милістю та гламурністю. Вони канонічно строгі, стильні й характерно серйозні. До речі, родзинкою роботи художника є вгадувані об’єкти Львова. На одній ілюстрації, наприклад, зображено Чорну кам’яницю з площі Ринок, колишню кам’яницю Ганлівську, частину кам’яниці Убальдіні та палац Корнякта, на іншій – шпиль Латинського кафедрального собору.

Сюжет книжки побудований навколо появи чарівного фургончика загадкової тітоньки. Щороку на Різдво вона з’являється в місті, приносячи мешканцям святковий настрій та радість. Проте цьогоріч події загрожує інша, сумна: Мряка за допомогою Крука планує знищити всі «джерела» втіхи містян. Дідусь головного героя, Тишка, раптово занедужує, тож усі гроші, тяжко заощаджені хлопчиком на смаколики, йдуть на ліки, а не на очікувані впродовж року солодощі. Та й усе місто сповнюється дивними невеселими подіями.

Тітонька Мальва пропонує Тишкові підробіток. І це стає вирішальним для порятунку мешканців міста. Під час одного з кур’єрських доручень хлопчик підслуховує змову Мряки та Крука. Тепер події починають бурхливо розвиватися. Кульмінація – нетривалий і дещо комічний двобій добра зі злом (хоча в інших творах Дерманського все зазвичай відбувається значно смішніше, за що його й люблять читачі). Певна: не зіпсую вам утіхи від читання, якщо попереджу про перемогу добра.

Фінал несподівано короткий: «Дідусь і Тишко просто собі стояли, тримаючись за руки. Вони відчували тепло один одного. І це було дивовижне відчуття». Історія завершується доволі сухо й лаконічно, емоційно непереконливо. Оскільки казка розрахована на маленьких читачів, можна було ґрунтовніше підійти до висновків, завершальних акордів перемоги добра. Зрештою, показати бодай якісь емоції Тишка, який, постійно ризикуючи й боячись, витримав карколомні пригоди.

Герої книжки однозначно поділяються на добрих і поганих. Власне, для молодшого шкільного віку було б і зарано в тексті такого обсягу ускладнювати характери персонажів. У кожного тут своя місія та робота, що автор підтверджує іменами (Лялик, Карус, Сяйван, Круасанно).

Певної миті під час читання стає цікаво: автор свідомо населив маленький світ чарівної оповідки переважно чоловіками? Бачимо лише двох жінок, щоправда, першорядних дійових осіб: добру тітоньку Мальву та погану Мряку. І саме між ними як представницями протилежних духовних сил відбувається боротьба.

Окрім захопливого сюжету, Сашко Дерманський не забув і про ряд важливих речей, які завжди доречно пояснювати дітям (зрештою, нагадувати й дорослим). Автор тонко, ненав’язливо торкається складних життєвих питань. Наприклад, як «працюють» щедрість та жертовність: Тишко «звик ділитися», він не жаліє грошей, відкладених на солодощі, а без вагань купує ліки для хворого дідуся. Є і традиційно казкове – боротьба зі злом: зокрема, діти дізнаються, що лиходіїв можна перемогти лише добром та сміхом.

Не боїться автор зачепити й проблему смерті: батьки Тишка працюють янголами на небі. Природним фоном казки є дружба з тваринами: герой зустрічає в парку самотнього собаку, піклується про нього, а пес віддячує хлопчикові. Ну й звісно, дещо особливе дізнаємося про Різдво, без якого не відбулися б усі пригоди. «Різдво!.. Ви чуєте? Лишень від звуків цього чарівного слова у небі починають співати невидимі дзвіночки, і здається, що от-от станеться дещо казкове».

Є кілька зауваг до редакторки видання, яка не вгледіла декількох росіянізмів. Дещо можна було б пробачити, проте іноді хотілося певні фрази замінити на милозвучніші:«не чувся від щастя», «чого доброго», «не зронили ні звуку», «звідки не візьмись», «біг через силу» тощо.

 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage