0(800) 501 508
 
Цілодобово
Кошик 0 грн

Статті

по:
В період з:
Пристебніть ремені — Ґольдмани повертаються!
Random
Після приголомшливого успіху роману «Правда про справу Гаррі Квеберта» Жоеля Діккера, українські шанувальники з нетерпінням чекали на іншу не менш цікаву історію – «Книгу Балтиморів». Випереджаючи події, скажу: чекали недарма. «Книга Балтиморів» – це та історія, яка змушує серце калатати втричі швидше, відкласти власні справи на кілька днів та просто зануритись у веремію сімейних трагедій. Чому трагедій? Про це — згодом.
 
Феномен молодого Діккера
 
Попри молодий письменницький вік 33 роки Діккер встиг із тріумфальним успіхом написати чотири романи. У 27 Жоель стрімко злетів на літературний пєдестал зі своїм детективним «американським» романом «Правда про справу Гаррі Квеберта».
 
Тільки у самій Франції придбали понад 800 тисяч примірників. До того ж роман не оминув уваги й критиків: переможець Гонкурівської премії ліцеїстів та Гран-прі Французької академії.
 
 
Нещодавно презентували екранізацію «Правди», а права на переклад книжки англійською були придбані за 500 тисяч. Тільки-но уявіть собі!
Якщо повернутися до початку становлення Діккера як письменника, то можна прослідкувати логічну закономірність. Мати Жоеля займалася книжковою справою, батько – викладанням в університеті. З 10-річного віку хлопчик разом із другом протягом семи років займався випуском газети «Газета про звірів». За це, до речі, Жоель Діккер був нагороджений титулом «Наймолодшого головного редактора у Швейцарії». Отож, тяжіння та пристрасть хлопця до слова зародилась ще з раннього дитинства. Чим не сюжет для пятого роману?
 
Монклерівські Ґольдмани
 
Сюжет другого перекладеного українською роману повертається знову до відомого нам письменника, Маркуса Ґольдмана. Дія розгортається протягом багатьох десятиліть і зав’язана на двох родинах Ґольдманів – Монклерівській та Балтиморській. Перша – модель типової сім’ї, що живе по можливостях та не цурається цього. Друга, Балтиморська – типова американська заможна родина, яку всі ставлять у приклад іншим. Проте попри певну матеріальну та ментальну несхожість, ці родині міцно пов’язані одним – дітьми. А ще таємницями та образами, що закриті глибоко в родинній скриньці з фото.
 
 
Наш головний герой Монклерівський Маркус та його кузен Гіллель товаришували змалечку. З часом до них приєднався названий Гіллелів брат Вуді, й хлопці створили міцну та непохитну Ватагу Ґольдманів. І все було чудово до великої Драми, яка зруйнувала всю ідилію.   
 
А де Драма?
 
Отож, сюжет побудовано на своєрідних стрибках у часі: розповідь постійно переходить із дитинства Маркуса до сьогодення, коли  минуло вже кілька років після трагедії. Спочатку запам’ятати всі зав’язки історії досить складно, але потім все набуває сенсу, і розповідь розвивається паралельно у всіх часових площинах.
 
Сама Драма побудована навколо Ватаги Ґольдманів. Кожний із хлопців має свою долю, своє темне минуле та своє право бути щасливим. Проте поєднувала їх міцна чоловіча дружба, що пройшла крізь роки та, на жаль, не дісталася геппі-енду.
 
«Книга Балтиморів», вважаю, в рази сильніша за «Правду про справу Гаррі Квеберта» завдяки психологізму. Якщо друга була цікава читачу найперше як «динамічний роман на кілька вечорів», то «Балтимори» – книга глибша та більш емоційно складна. Жоель Діккер зумів вирости у цьому романі як письменник, а разом з ними і персонажі позбавилися деякої шаблонності, присутньої в попередній книжці. Головні герої з їхніми мотиваціями та переживаннями прописані майстерно та аж ніяк не поверхнево. Формат розповіді Діккер обрав теж доцільний: читач встигає слідкувати за двома історіями одночасно.
 
І зрештою, моральні орієнтири книжки визначено правильно: відданість дружбі, боротьба за справжнє кохання та вміння пробачати й давати другий шанс людині.
 
«Книга Балтиморів» – це ніби атракціон в парку розваг, де карусель набирає таких шалених обертів, що під кінець сеансу в голові все паморочиться, але ти щасливий, адже це було у твоєму житті.  
 
Кому варто прочитати?
Фанатам
Шанувальники творчості Діккера не повинні оминати увагою новий, більш довершений та не менш цікавий роман автора. Задоволення гарантовано.
 
Хейтерам
Не сподобалась «Правда про справу Гаррі Квеберта»?  На мій погляд, цей роман значно сильніший! Рекомендовано в день по 50 сторінок – і всю неприязнь до Діккера буде вилікувано.
 
 
Цінителям жанру
Мені як прихильниці сімейних таємниць у шафі було особливо в задоволення читати «Книгу Балтиморів». Тут є все: дві родини, троє братів, прекрасна сусідка, сімейні чвари та смерть. А ще – майстерно прописані діалоги та живі герої.
 
Втомленим
Коли мозок втомлюється протягом робочого дня, часто не вистачає сил взятись за ще не прочитаний роман Гюго. Саме на цю аудиторію й розрахована історія. «Книга Балтиморів» звісно не напружує читача, але й не являє собою гарненьку пустушку. Гарний варіант для тих, хто прагне відпочинку за якісною сучасною літературою.
 
 
Вам може бути цікаво
Даруємо знижку на книжку тижня: «Книжка про сміття»!
«До музики» – роман про дві любові юного піаніста
Катерина Калитко – переможниця конкурсу Фонду ім. Лесі і Петра Ковалевих
Інжир є метафорою єдності – кожна зернинка має знайти своє місце у ньому, – Мар`яна Савка
Юрко Іздрик: Я перекладаю на слова власні переживання
Маріанна Кіяновська: «"Іван і Феба" – це абсолютний роман»
stary_lev Стежити
дописів читачів