Помилки у вихованні, що не дають досягти успіху
09.09.2014
Доктор Тім Елмор – фахівець з лідерства, автор низки книг з психології та формування лідерських навичок вважає, що ще з дитинства в людині формуються вміння досягати успіху. Також він виокремлює низку проблем, зокрема батьківських помилок у вихованні, які обмежують розвиток лідерських задатків дитини і, відповідно, позбавляють її можливості в майбутньому досягти бажаного.
Ми не даємо дітям можливості ризикнути
У нашому світі на кожному кроці чекає небезпека. Тому нормально, що батьки хвилюються за життя своїх дітей. Але гіперопіка може їм лише зашкодити. Європейські фахівці з психології впевнені, якщо діти не граються з малечку на вулиці і жодного разу не падали й не били коліна та лікті, у майбутньому матимуть чимало фобій. Якщо у підлітковому віці діти не сваряться та не страждають від невдачі першої закоханості, у дорослому віці їм важче буде побудувати серйозні відносини з іншими. Якщо з малечку дитину ховати від усіх небезпек, в зрілості вона не зможе самостійно впоратися зі своїми страхами, натомість її самооцінка і впевненість будуть дуже низькими.
Ми все робимо за них
Коли дитина не може зробити чогось сама, батьки часто відразу кидаються на допомогу. Раз, двічі, тричі…, далі це входить у звичку. Але і діти звикають до такого стану речей: мама чи тато все зроблять, якщо я помилюся. Як наслідок, у дорослому віці вони виявляються не пристосованими до життя, не вміють брати відповідальність на себе, доводити справу до кінця.
Ми захоплюємося ними дуже швидко
Коли ми хвалимо дітей – це добре. Але якщо надто сильно захоплюватися ними і возвеличувати за кожну дрібницю, з часом вони зрозуміють, що є особливими лише для мами і тата. Інші ж про них так не думають. Психологи впевнені, що нерідко така поведінка батьків може привести дитину до брехні та обманів задля похвали від інших людей. А це, у свою чергу, тягне за собою невміння вирішувати конфліктні ситуації, які часто самі і створюватимуть.
Іноді треба сказати «Ні».
Часто хочеться нагородити дитину за її вчинки якимось смаколиком чи походом у кіно. Але коли доходить справа до поганої поведінки, ми не завжди можемо відмовити. Кажіть дитині «Ні» чи «Не зараз», тоді малюк навчиться, що не завжди вдається мати все, чого забажаєш. З часом минуться і капризи. Адже якщо засновувати свої стосунки лише на матеріальній нагороді, внутрішні стимули відійдуть на задній план, і дитина не навчиться заслуговувати свою винагороду хорошими вчинками.
Ми не говоримо про свої помилки
Так чи інакше настає підлітковий вік, час, коли діти починають бунтувати і жити по-своєму. Не можна їм цього заборонити. Замість нудних лекцій про куріння та наркотики краще розповісти їм про своє минуле. Наголосіть на тому, що ви робили у подібних ситуаціях, які помилки допустили і що зробили б інакше. Головне - підтримуйте свою дитину.
Талант і зрілість – різні речі
Часто батьки розумної обдарованої дитини вважають, що уже час випускати її з гнізда для самостійних злетів, що вона уже до цього готова. Але це не завжди так. Не існує віку готовності. Найліпшим варіантом буде спостерігати за однолітками вашої дитини: якщо вони більш самостійні, то варто зменшити обмеження і для вашої дочки чи сина.
Ми - приклад для дітей
Дитина завжди наслідує своїх батьків. Якщо ви вчите малюка чогось, а самі не дотримуєтесь правил, то чому дитина повинна їх дотримуватись? Стежте за своїми діями і намагайтеся відповідати тому ідеалу, яким бачите і своє чадо.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно