Об’єднанні пригодами. Перша у світі «Ліга непарних шкарпеток»
Мясоєдов Денис
16.04.2021
Із письменницею Галиною Вдовиченко юні читачі знайомі за чудовими історіями «Мишкові Миші», «Чорна-чорна курка» та серією книжок «36 і 6 котів». Коли у 2020 році у «Видавництві Старого Лева» вийшла повість «Ліга непарних шкарпеток», ми з сином не змогли пройти осторонь. Наші перші враження про книгу приємно доповнили яскраві, веселі та насичені ілюстрації Арсена Джанікяна. Вони гармонійно на сто відсотків поєднуються з цією цікавою та повчальною історією.
Вдовиченко Галина – українська письменниця. Закінчила філологічний факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка. Її літературний дебют почався у 2008 році з роману «Пів’яблука». З того часу її книжки отримували чисельні премії, відзнаки та нагороди, а читачі полюбили її творчість за майстерність та щирість.
Головні герої книги – звичайні шкарпетки, які визирають із нижньої шухлядки шафи. Різні за розміром та кольором, цілі або з діркою, грубі, виплетені з овечої вовни або літні спортивні, офісні чи з дитячими малюнками – всі мають свою шкарпеткову класифікацію. Називаються вони шкарпи, шкарпетони, шкарпані та шкарпуки. На превеликий жаль, сталося так, що кожна шкарпетка загубила або втратила свою пару. Тепер вони нікому не потрібні, їх вже не беруть дорослі зі собою на роботу, діти – в школу. Сподіватися, що доведеться поїхати займатися спортом теж не доводиться. Схоже на те, що про них забули. Але тепер шкарпетки знаходяться в постійній небезпеці, бо їх можуть використати не за призначенням. Наприклад, як хатню ганчірку або для зберігання золотистої цибулі. Життя їх обмежується квартирою господарів і здається, окрім здатися, варіанту іншого немає. Проте герої Галини Вдовиченко вчиняють зовсім по-іншому. Шкарпетки вирішують об’єднатись та створюють спільноту, щоб бути потрібними, цікаво жити, пробитися до людей та почати шукати пару, яку загубили. Тепер наших друзів вже ніхто не зможе роз’єднати, адже вони створили першу та єдину у світі Лігу непарних шкарпеток.
Але з чого почати втілювати всі свої наміри? Звичайно з розвідки та обстеження прилеглої території. З цього моменту авторка наповнює книгу дивовижними пригодами, наділяє навколишній світ вигаданими образами, яким надає комічні назви. Наприклад, звичайні розкидані подушки на ліжку перетворюються на височенні неприступні гори Шкарпати, а акваріум з рибками на Шкарпатські озера.
Шкарпетки рятують свого товариша зі сміттєвого бака, створюють театр для засмученої та постраждалої від цибулі панчішки, грають у футбол, воюють та ведуть палкі перемовини з котом Бубликом, а потім навіть рятують його в складний момент. Їхнє життя стало насиченим, веселим, повним пригод, яскравим та захопливим! Обставини довкола не змінились, але наші герої змінили своє ставлення до зовнішнього світу і вибрали діяти, замість нескінченно жаліти себе.
Галина Вдовиченко майстерно розглядає, ніби під мікроскопом, людські цінності та одягає їх в доступну для юного читача форму. Завжди є поруч люди, яким важко, сумно, часом вони одинокі та навіть не уявляють, що десь може бути їхня пара, омріяна щаслива половинка. Тільки об’єднавшись разом, відкинувши розбіжності та відмінності, згуртувавшись навколо спільної мети, наші герої досягли бажаного успіху та повністю змінили своє життя.
Часом буде дуже легко впізнати самих себе в цій веселій історії. Завжди є чому вчитись у такій книжці для розбудови здорового та щасливого суспільства.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно