(Не)ідеальні люди в ідеальному світі: рецензія на книгу Елізабет Ґілберт «Місто дівчат»

•Степурська Марина

Степурська Марина 05.06.2020

Сильна жінка – яка вона? Незалежна, наполеглива чи безкомпромісна? Адже саме цими словами ми звикли характеризувати дівочу могутність. Та насправді кожна жінка сильна. Сильна у своїй унікальності та несерйозності. У своїх бажаннях та прагненнях. Жодна з нас не ідеальна. І це прекрасно, бо світ неправильний – чому тоді ми прагнемо бути інакшими?

Справжнє життя

Вівіан Морріс було 19-ть, коли її життя пішло шкереберть: дівчину вигнали з престижного коледжу, тож батьки вирішили відправити її до тітьки в Нью-Йорк. Так, одного спекотного дня 1940 року, дівчина опиняється у центрі бурхливого життя – на Мангеттені. Тепер вона частинка маленького театру, яким заправляє її тітка. Саме тут, у вирі шалених вечірок і конфетті, неочікуваних знайомств та молодості, Вівіан побачить, що світ – зовсім недосконалий, а люди не мають бути святими, аби бути щасливими.

Нью-Йорк, Нью-Йорк!

200 грн

114 грн

Елізабет Ґілберт відома насамперед завдяки своєму роману «Їсти, молитися, кохати». Але творчість Ґілберт необмежена жодними рамками, тож, чому було б не написати роман про шалені Нью-Йоркські пригоди?

«Місто дівчат» – ексцентрична та незвичайна книга. В неї можна або закохатися, або щиро її зненавидіти. Це непроста історія життя однієї жінки. Жінки, котра накоїла безліч помилок, але яка не боялася і дихала на повні груди.

Атмосфера роману – богемна та всеохопна, вона полонить читача і не відпускає до останньої крапки. Елізабет показує саме «той» довоєнний Нью-Йорк – фривольний, несерйозний та розкутий:

Але це місто заново народжується у свіжому погляді кожного молодого хлопця, кожної молодої дівчини, які приїжджають сюди вперше. Тому того міста, того місця – новоствореного зумисно для моїх очей – ніколи вже не буде. Воно назавжди залишилось у моїх спогадах, наче орхідея у притискачі для паперу. Те місто завжди буде моїм ідеальним Нью-Йорком.

Книга написана у незвичному форматі – у формі листа. Це видається дивним, адже вона має немалий об’єм і більше нагадує автобіографію головної героїні, ніж звичайного листа.

Погано – це теж добре

«Місто дівчат» має багато відвертих сцен, але це жодним чином не робить її аморальною. Вона має певну схожість з романами Кундери, але все одно залишається оригінальною, самобутньою та по-своєму провокаційною.

Але маю визнати, стиль Ґілберт мені дуже імпонує: лаконічний, гострий та дещо іронічний. В її руках навіть найгірші персонажі перетворюються в героїв з інтригою, чиї погляди на життя неможливо засуджувати. Адже це Нью-Йорк, дитинко, тут дозволено все.

Щодо персонажів, то вони можуть здатися поверхневими та пустими, адже в «Місті дівчат» всі хлопці гарненькі, а дівчата – звабливі. Але насправді кожен герой книги – це окрема особистість. Більшість із них – однаково безтурботні і легковажні ззовні й такі ж всередині. Гадаєте, це погано? Аж ніяк.

Всі вони до сміху прості, але в цьому і криється їхня привабливість. Адже найбільш цікаві й незабутні персонажі завжди здаються простими й зрозумілими.

Ґілберт не боїться показувати слабину і негативні сторони своїх героїв, роблячи їх унікальними і близькими. Вона доводить, що кожна людина – добра і особлива. Особлива у своїх негативних сторонах та пороках:

– Але чоловіки повинні бути сміливі, – зауважив Френк.

– І що з того?! – мало не крикнула я. – А жінки повинні бути невинні. Глянь тепер на мене. Я спала зі стількома чоловіками, Френку, що не полічити. І знаєш, що це означає? Нічого. Просто так склалося. Світ неправильний – ти сам казав. Тієї першої ночі. То й стався до свого життя так, як ти кажеш. Світ неправильний. Кожна людина має свій характер – і все. З людьми різне стається. І таке, що вони не здатні контролювати. Війна з тобою просто сталася. А ти не народжений для того, щоб воювати, – і що з того? Нічого.

Не треба бути ідеальним, щоб просто залишатися людиною.

Кому читати

Всім, хто любить неординарність та ексцентричність в літературі, і тим, хто вперше хоче її побачити.

Також може сподобатись шанувальникам творчості Мілана Кундери.