«Мій друг Персі, Баффало Білл і Я» Ульфа Старка: прогулянка у дитинство
Литвинець-Голутяк Уляна
05.03.2018
Це друга книга Ульфа Старка, яка потрапила мені до рук. Першою була «Чи вмієш ти свистати, Юганно?». Я ніжно люблю скандинавських письменників. Коли береш до рук їхні книги, то вже з перших сторінок віє ароматами моря, життєвою мудрістю й розміреністю, тому і творчість Ульфа Старка припала мені до душі.
Книга «Мій друг Персі, Баффало Білл і Я» позиціюється як дитяча – для дітей 9-12 років. Та, попри це, у тексті між рядків знаходжу багато засекречених послань для себе. Мабуть, настав той час, чи той період у житті, коли хочеться дитячих казок, а не «дорослої» літератури.
Закінчую рефлексувати і повертаюсь, власне, до сюжету книги. Розповідь ведеться від імені самого автора, маленького хлопця-школяра Ульфа. Закінчується шкільний навчальний рік, а отже попереду канікули з батьками і братом в селі у бабуні й дідуся. Ніщо не віщувало «біди», допоки найкращий друг хлопця – Персі – не напрошується в гості у село. На жаль, Ульф і Персі щойно стали «кревними братами», тому потрібно дотримати слова.
У цій книзі йдеться про перше кохання Ульфа – дівчинку на ім’я Пія. Щоб завоювати прихильність дівчини хлопцеві доводиться показати неабияку мужність, винахідливість, самопожертву. А про те, чи отримає це все бажаний результат, ми зможемо дізнатися аж наприкінці книги. Інтрига до останніх сторінок. Надзвичайно розчулюють «душевні терзання» хлопця, йому співпереживаю всю книгу і вірю нескінченно.
Попри побоювання Ульфа, його міський друг Персі добре ладнає з усіма навколо. Навіть дідусь, здавалося б такий непривітний і завжди незадоволений чимось старигань, який не любить дітей, розгледів у приїжджому хлопцеві щось особливе. Персі не боїться протистояти вигадкам і примхам дідуся, внаслідок чого страждають деякі елементи інтер’єру, і тим самим здобуває для себе і Ульфа його прихильність. Дідусь стає справжнім приятелем і наставником для хлопців, і з його допомогою вони розкривають таємниці Баффало Білла.
У цій книзі присутні і ревнощі, і боротьба за увагу навколишніх. Тільки справжня дружба здатна пережити життєві незгоди і укріпити стосунки. У творі багато філософсько-життєвих роздумів та запитань, які рано чи пізно на якомусь етапі свого дорослішання і становлення як особистості ставить собі кожен підліток.
Дуже символічним виглядає величезний камінь на дідусевому городі, який немов тягар усього життя нависає над його долею, створюючи тінь не тільки для рослин, а й захмарюючи все існування. Чоловік одночасно і хоче позбутися цього непідйомного вантажу, і щось його стримує. Це нагадує весь той віз непотрібних речей, звичок, людей, які ми всі тягнемо за собою і не наважуємося з ними попрощатися, забути про них, чи позбутися їх. Так і дідусь Ульфа все життя дратується, споглядаючи той велетенський камінь і не наважуючись його викинути. Врешті, неначе гора з пліч, котиться той справжній камінь разом із каменем символічним у водну безодню.
Сюжетна лінія бабусі і дідуся зворушує до сліз. Люди, які пройшли пліч-о-пліч крізь усе життя, які знають усе про звички й слабкі сторони один одного, виявляються такими скупими у вияві та озвученні своїх почуттів. Це така собі любов-дружба, любов-партнерство, які не потребують зайвих слів, а натомість проявляються у щоденній турботі й розумінні.
Мені ця книга видалася надзвичайно чуттєвою. Вона змусила пригадати щемкі моменти з дитинства, деякі неймовірно щасливі, деякі – надзвичайно сумні. Те, що тоді здавалося кінцем світу, тепер у ретроспективі сприймається скептично. Ульф Старк створив книгу, начебто просту на перший погляд, але надзвичайно безмежну за своїм змістом і наповненням, коли вдуматися і поринути туди, куди вона кличе. Для мене вона стала книгою-медитацією. У ній – весь геніальний Ульф Старк.
Рекомендую її в першу чергу тим, кому вона адресована, тобто 9-12-річним читачам і, звичайно ж, дорослим, які хочуть порефлексувати й подумки відвідати таємні закутки своєї пам’яті.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно