Казки, що вчать брехати
16.07.2014
Казки, які пройшли крізь століття і зараз користуються великою популярністю, заслужили таке визнання не лише через неперевершену творчу манеру автора, неповторність сюжетів та оригінальність персонажів. Перш за все, це заслуга виховних моментів у таких творах. Адже дитяча література та казка як один із головних її жанрів і виникли для того, щоб виховувати і вчити дітей.
Але не всі казки, навіть якщо за їх мотивами створили не один фільм чи мультсеріал, театральну виставу чи мюзикл, виконують свою педагогічно-виховну функцію так, як належить.
При виборі казки головне оцінити її зміст і можливість психологічного впливу на дитину. Давно не секрет, що твори, де головного героя вчать чомусь за допомогою покарань, є не лише малоефективними, а можуть навіть травмувати малюка. Натомість, добре на дитину та формування її поведінки впливають такі казки, де головний герой самостійно визнає свої помилки і отримує заохочення за чесність.
Ще одним підтвердженням такої гіпотези стало дослідження Інституту дитячого навчання в Університеті Торонто. В експерименті брало участь 268 діток віком від 3 до 7 років. Вони мали вгадати іграшку, орієнтуючись лише на звук, який та видає. Час від часу протягом дослідження робили паузу і попросили дітей не підглядати і не намагатись з'ясувати, яку іграшку вони мають вгадати. Таке дослідження було спрямоване на визначення чесності дітей.
Яку роль тут відведено казкам? А ось яку: коли експериментатор повертався до кімнати, він зачитував дитині казку, а після цього питав, чи підглядав малюк за іграшкою. Правдива відповідь і свідчила про чесність, і саме казка мала підштовхнути дитину сказати правду чи збрехати.
Так-от, казки, де брешуть, а правду намагаються дізнатися залякуваннями, негативно впливають на дітей. Читаючи такі казки, батьки лише підштовхують малюків утримуватися від правди, бо ефект покарання працює у зворотному напрямку. Тому дітки, яким читали казки «Пінокіо», «Черепаха і заєць» та «Хлопчик, який кричав Вовк», збрехали. У той же час діти, що слухали твори «Джордж Вашингтон і Вишневе дерево», «Попелюшка» та навіть уривок з «Гаррі Поттера», де головний персонаж каже правду і врешті всі щасливі, не обманули експериментатора.
Додатковий експеримент: змінена кінцівка «позитивної» казки на не дуже позитивний кінець дала такий самий результат - діти обманювали.
Отже, висновок: діти наслідують персонажів, про яких їм читають, не залежно від того, добре ті чинять чи ні.
Telegraph
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно