«Книжка про читання». Здавалося б, що там писати про читання? Сів собі, де зручно, взяв книжку, що до вподоби, та й читай досхочу. Але після прочитання цього дуже популяризаторського дослідження Юстини Соболевської, стає зрозуміло, що насправді процес читання – це своя історія, яка має безліч найрізноманітніших поворотів. Це ціла система взаємопов`язаних явищ. І у всій цій павутині, читач – герой, який стоїть на рівних з книжкою ,– може створювати свою історія, свою ниточку у плетиві читання.

Дійсно, «Книжка про читання» - повноцінне дослідження з силою-силенною фактів, імен, цитат… Юстині Соболевській довелось просидіти не один день в архіві, щоб знайти ті тези та твердження літераторів, письменників світового рівня, які стосуються читання, читача та книги.  Особливо активно оперує авторка іменами польських авторів (які, на жаль, не завжди відомі в українських колах). Але не лякайтеся завчасно, написано все дуже простою і зрозумілою для «звичайних смертних» мовою. А на випадок, якщо вам стане геть незрозуміло, про що йдеться, чи, навпаки, зацікавить глибше зануритися у дослідження, у виданні міститься багато коментарів із детальними тлумаченнями.

Юстина Соболевська  - польська журналістка та письменниця, яка постійно має справу з книгами та літературою; тому в  її авторитетності та досвіді сумніватися не варто. Проте питання може виникнути до того, як адаптувати книгу за польськими реаліями для українського читача? Адже читацька практика кожної країни чи регіону – різна. А над цим потрудилася науковий редактор, фахівець Емілія Огар.  І врешті, книга стала близькою українському читачеві. 

До речі, якщо б відкинути увесь масив «фактажу», який вмістила у книгу Юстина Соболевська та Емілія Огар, можна було б сприйняти книгу як великий дуже особистісний, навіть інтимний, блог. Бо саме тут авторка не лише наводить якісь типові ситуації читання: де читають, з якими справами поєднують читання, як та що читають, говорить про спільне читання із малечею, про закладання улюблених сторінок та інше. Але й ділиться приватними подробицями відносин з книжкою. І тим же манить читача до діалогу:  А де читаєте ви? Яку книгу берете у відпустку? Як ставитесь до написів на берегах книжки? Зізнавайтесь…