Дебют Мілана Кундери: що трапляється, коли «Жарт» змінює долю?
Старовойт Тоня
27.10.2020
«Адже жити у світі, де нікому нема прощення, де заперечується спокутування гріха – це жити у пеклі».
Мілан Кундера – безумовне відкриття останніх років на українському видавничому ринку. Письменник захоплює як стилем написання, так і глибиною своїх думок, оскільки ті можна зрозуміти лише за умови повільно та вдумливого читання.
«Жарт» – перший роман автора, що показує епоху соціалізму, яка потроху починає втрачати свій авторитет та згасати на тлі історії Чехії. Мілан Кундера написав про героя, невдалий жарт якого спаплюжив майбутнє чоловіка. Проте це книга не стільки про систему, скільки про те, як людині насправді важко примиритися з неочікуваними поворотами долі та відпустити минуле.
То ж у чому жарт?
«Жарт» – оповідь від кількох героїв, кожен із яких тісно пов’язаний з концепцією поліфонічного роману. Розповідь починається з виключення молодого та амбітного студента Людвіка з партії за невдалий жарт, який він надіслав своїй пасії. Після цього життя чоловіка йде шкереберть: він потрапляє до армії, а саме – до «чорнюків».
«Чорнюків могли тримати у війську стільки, скільки вважатиме за потрібне командування. Сорокарічний Амброз із другої роти гарував тут вже третій рік».
Важливо знати, що доля Людвіка тісно переплітається з долею самого Кундери. Письменник також доєднався до комуністичної партії у 1948 році. Проте його згодом виключили за «антипартійну діяльність». Власне це і вмотивувало автора написати «Жарт».
Отож, за кілька слів, які трактували як інакомислення, Людвік змушений був гарувати у війську та чекати свого звільнення.
Перерви на кохання
Окрім значної частки, виділеної для аналізу важливості партії та соціалізму (якщо він дійсно потрібен у житті народу), Кундера приділяє увагу і лінії кохання між головними та другорядними героями. Проте письменник це робить без жодного романтизму та рожевих окулярів. Йому цікаво досліджувати цю емоцію крізь призму рутинного та дещо брутального.
Тому у «Жарті» буде піднято тему подружньої зради, помсти, істинного кохання або ж фанатизму, що підштовхує людину до дійсно фатальних вчинків. Вони не можуть подобатися читачу, адже у своїй суті криють доволі сумний та цинічний сенс, проте переоцінити погляди на певні питання вони точно зможуть.
Тісне поєднання минулого із майбутнім
Кундера змалював героїв, що перебувають у двох часових відрізках – минулому та майбутньому. Минуле уособлюють майже всі головні персонажі, які зі своїх власних причин досі переживають досвід втрачених років або ж не можуть наважитися пристосуватися до нових часів.
Адже кілька років тому у країні панував соціалізм та комуни, а вже тепер він потроху відживає своє, дозволяючи молодому поколінню наслідувати нові традиції.
Непорозуміння двох різних поколінь зображено у сюжетній лінії друга Людвіка Ярослава та його сина Владіміра. Їй письменник присвячує небагато часу, однак вона є однією з найпотужніших в романі.
Три причини прочитати «Жарт»
Познайомитися з невідомою сучасному поколінню добою
Прогресивній молоді ХХІ століття важко зрозуміти культуру служіння партії та страху за інакомислення. Хоча демократичні свободи в Україні все ще інколи зазнають утисків, ми точно зробили великий крок вперед, звільнившись від ланцюгів СРСР. А от у «Жарті» це зробити майже неможливо, адже система незламна, як довели нам ще Джордж Орвелл та Кен Кізі. Проте підглянути за нею у читача все ж є можливість.
Мова написання
Кундера – чарівник красивих слів. Він начаклував цілих 350 сторінок розлогих описів взаємин між героями, описів епохи та її звичаїв. А ще, звичайно, чеських традицій, як-от: свято «Їзда Королів».
Сюжет
Не варто читати книжку як американський фаст-фуд. Кундера потребує вдумливого читання, що дозволяє зануритися в конфлікт та сформувати свою думку щодо багатьох питань, порушених в романі. Головне – відкритися автору та його доволі повільному стилю викладення історії.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно