Читання-реготання на довгі зимові вечори
Ренн Ольга
14.12.2019
Яка може бути мрія у мами-редакторки? Звісно ж, мімімі-моменти читання з дитинкою. Але якщо чесно, моя чотирирічна донька Алісія розвіяла досить багато моїх особистих міфів про читання з малюками. Я й подумати не могла, що вечірнє читання з дитиною може бути не дуже приємним. А воно може! Наприклад, коли ти читаєш ту нещасну «Ріпку» двадцять разів, а кульмінаційну сцену окремо – ще разів зо п’ять. Перемикання уваги, себто ненав’язливе підсовування інших книжечок не завжди спрацьовує.
У свої чотири Аліса досить часто сама обирає книжки в книгарні, а відтак і на поличці. Тому я хочу розповісти про класні і смішні книжки, які вибрала Алісія, які дуже повеселили нас, її батьків, і які не набридає читати знову і знову.
«Гномики. Факти, міфи, нісенітниці», Мацей Шимановіч
«Видавництво Старого Лева»
Це однозначний хіт, який привертає увагу і дитини, і дорослих в домі на багато-багато вечорів. Найперше, що приваблює в цій книжці – це дотепний і бешкетний гумор, який так люблять діти. Вони ж страшенно люблять правила і їх дуже смішить, коли хтось їх порушує. Чого варті лише медові перегони на хлібчику з сирочком, де правилами встановлено не під’їдати медок! Гноми катаються на собаці та їдять з її миски, видлубують дірки в сирі, випацькуються кремом для повік та заражають дітей гномолюдозом, перефарбовують боровики на мухомори та переплутують казки.
Я абсолютно переконана, що такі веселі жарти надзвичайно корисні для розвитку дитячої уяви і фантазії. Ілюстрації цього віммельбуха яскраві, веселі й такі ж хуліганисті, як і власне самі гномики, яких у книжці понад 465 штук. Та це справжня енциклопедія про гномиків! Окремо хочеться сказати про мову і стилістику цієї книжки – ну дуже вже дотепно написано і перекладено.
«Нісенітниці. Віммельбух», Ахім Альгрімм
Видавництво «Artbooks»
Це, на мій погляд, класичний віммельбух – книжка «розглядалка» і «шукалка», що вміщує деталізовані ілюстрації з безліччю елементів. Тут потрібно знайти переплутані і неправильні моменти, як-от: немовля спить у собачому ліжечку, а песик в дитячому, у ванні купається восьминіг, пані заходить до автобуса в купальнику і ластах, хлопець грає у футбол квадратним м’ячем тощо. У книжці є шість великих розворотів і на кожному – від 30 до 36 різноманітних нісенітниць.
І хоч видавці визначають вікову категорію цього віммельбуха як «5+» – перевірено Алісією – читацька аудиторія «4+» теж регоче від душі. Це справді дуже весело і, зізнаюся, – мені й самій було смішно від того, що напридумував автор і виник азарт познаходити таки усі помилки. Досить весело спостерігати за дитиною, яка, знаходячи нісенітницю, то щиро дивується, то голосно сміється. Такі книжки класно розвивають мовлення, уяву і логіку.
Один, два, три – знайди! Новорічна шукалочка», Ідея і текст Євгенії Попової, Лілу Рамі
Видавництво «#книголав»
Уже з назви зрозуміло, що в цій книжечці треба задіяти свої пошукові таланти. Разом із дитиною можна потренувати свою пам'ять і увагу, наприклад, знайти ельфів-близнюків або усіх сніговиків у смугастих шаликах. Часом доводиться застосувати навіть детективні навики, наприклад, визначити, який із безлічі Санта-Клаусів – фальшивий, або серед багатьох оленів знайти… коня! Є тут і прості, але цікаві завдання на логіку, наприклад, вказати, які з новорічних іграшок неможливо повісити на ялинку.
На кожному розвороті обов’язково є завдання на лічбу, по шість завдань, але ми з Алісою придумуємо й свої, додаткові і по черзі їх одна одній загадуємо. Фішок у цієї книжки багато: завдання справді веселі та цікаві, ілюстрації дуже милі, з неї так і струменить різдвяний настрій – ельфи, олені, Санти, ялинки, подарунки, сніговики.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно