Чи можна навчити співпереживати? Що важливо знати про дитячу емпатію
Старий Лев
03.08.2017
Емпатію вважають одним з найважливіших компонентів соціального інтелекту, і багато вчених стверджують, що вона є основою моралі. Тож не дивно, що ця людська здатність викликає інтерес у науковців. Кілька думок доктора філософії Гвен Девар про те, у якому віці формується здатність до співпереживання та якими є її наслідки у житті дітей.
Parenting science, фото - Sam Hood, 1935 р.
Коли виникає емпатія?
Чимало вчених ідентифікують поняття емпатії по-різному, проте загальне значення поєднує у собі здатність людини уявляти або відчувати думки та почуття іншої особистості. Та коли ж з`являється ця можливість поділяти почуття інших? Деякі з навичок, які окремі дослідники приписують емпатії, розвиваються у дітей після 4-5-річного віку. Проте малята можуть відчувати біль інших ще з пелюшок. Так, часто новонароджені стають стурбованими, коли чують плач інших немовлят. Вони приділяють багато уваги емоційним сигналам людей, що їх оточують. А до 12 місяців деякі з малюків намагаються заспокоїти тих, хто здається їм засмученим та схвильованим.
Чи є зв'язок між знущанням та співпереживанням?
Так, – переконана Гвен Девар. Під час досліджень діти, які у житті залякують інших, демонструють значно слабкіші результати емпатичної реакції. Вони також більш схильні до думки, що «деякі діти заслуговують на те, аби з ними поводились, як з тваринами». Часто у підлітків цькування інших може бути ознакою антисоціальних розладів особистості – психіатричний стан, що характеризується відсутністю співпереживання. Чи означає це, що всі хулігани менше здатні до емпатії? Не обов'язково. Деякі насправді дуже добре «зчитують» інших людей, і ця навичка робить їх особливо ефективними у маніпуляції та приниженні інших.
Чи можна навчитися співпереживати?
Багато людей хочуть знати відповідь на таке питання. На жаль, мало досліджень було проведено у цьому напрямку. Проте Гвен Девар вважає, що ця здатність формується під час виховання й зростання дитини, що може як розвинути емпатію, так і сповільнити темпи цього розвитку. Наприклад, є дані, що відеоігри впливають на нашу готовність допомагати іншим. Насильство у відеоіграх робить людей менш чутливими та створює меншу імовірність того, що вони допоможуть іншим у біді. Натомість «соціальні» відеоігри, у яких гравців винагороджують за допомогу іншим, сприяють таким проявам доброти й у реальному житті.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно