Чому Смерть змінює роботу: розповідь про «Жнеця» від Террі Пратчетта
Старовойт Тоня
15.01.2019
Фанати в захваті: нарешті «Видавництво Старого Лева» видало другу частину з підциклу «Смерть», яка розповідає про складне легкою та зрозумілою мовою. «Жнець» – це ніби розмова зі старим знайомим, який пройшов складну школу життя, але попри всі обставини, не втрачає віри у щасливе майбутнє.
Смерть звільнено!
Сюжет другого роману розгортається навколо ідеї про вічне життя та його сенсу. За певних обставин Смерть втрачає свою роботу, а на його місце ставлять більш холоднокровну особу. Оскільки Смерть віднині безробітний, він вирішує шукати кращої долі. Так персонаж потрапляє на ферму до самотньої жінки – панни Літунки й отримує ім’я Білл Двері. І навіть не намагайтеся знайти логіку – у книжках Пратчетта вона частково відсутня. До того ж, варто додати маленьку, але значну деталь: тепер він смертний. А отже, має чітко відведений час на життя та почуття, які до цього моменту Смерть – він же Білл Двері – не мав змоги прожити.
Хаос в Анк-Морпорку
Друга сюжетна лінія розвивається паралельно і демонструє світ, де смерті не існує, а все мертве поступово починає наповнюватися енергією життя. Під прицілом Пратчетта опиняється стотридцятилітній чарівник Невидної академії Кошіль Бук. Душа чоловіка змушена повернутися до назад до тіла, бо за нею нікому прийти. Так поступово Анк-Морпорк поринає у хаос.
До теми. Купити кижку «Жнець»
«Він роками чекав, щоб померти, і тепер помер, і ось він тут застряг — тут, у мавзолеї, повному придуркуватих стариганів, де він має змарнувати решту свого життя за смерті».
Усі наймогутніші чарівники Анк-Морпорку в розпачі: ситуація виходить з-під контролю, а розв’язати проблему не здатен жодний з чоловіків.
Просто про складне
Одна з головних особливостей творів Пратчетта – вміння донести важливу думку до читача шляхом використання гумору в історіях. Так, наприклад, тема життя та смерті в «Жнець» розкрита завдяки теплим епізодам Білла Двері та Пані Літунки. За знайомства з цією трохи сварливою жінкою головний герой починає розуміти прості людські цінності. І якщо перший роман «Морт» з підциклу показує нам Смерть як володаря життів та вершителя доль, то «Жнець» – це погляд на нього з абсолютно нової сторони. Цього разу він купує оберемок квітів зі стрічкою, коробку шоколаду та рідкісний діамант Сльозу Оффлера. І все заради того, аби зробити жінці приємно. Смерть дарує дитині трохи свого часу, аби та змогла зачепитися за останні нитки життя. А ще він вправно працює косою в полі та робить неабиякі успіхи в танцях. Такі прості людські вчинки тепер доступні й для Смерті.
Влучно розкрита роль часу, що тісно переплітається з життям. Завдяки діалогам Білла Двері з панною Літункою можна виокремити прості та важливі істини, на які спирається все людське існування. Про сімейні цінності, про турботу, про втрати та час, який зрештою закінчується в кожного.
Три причини для читання «Жнеця»
- Нетипове фентезі
Такого ще ніхто не писав й, певно, не напише. Романи Пратчетта унікальні у своєму стилі і тому, як вправно автор поєднує вигаданий Дискосвіт з нашим теперішнім світом. Адже якщо копнути глибше, то комічного в книжках Террі не так вже й багато. Він наголошує на пороках суспільства й робить безліч алюзій на некомпетентність влади та системи освіти, людські негідні якості та підступні вчинки.
- Є місце для відпочинку
Проте алюзійність балансує все ж таки з динамічною історією, яку цікаву читати й без філософських підтекстів та ґрунтовного трактування.
- А є й для суму і аналізу
Історії мають залишати після себе певну ідею, з якою можна надалі погоджуватися або ні. Якщо книга викликає певні емоції, то це гарна книга. «Жнець» – та історія, що залишить після себе купу питань, на які ми шукатимемо відповіді протягом всього життя.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно