Аліса Андерсен — принцеса, яка живе у кожній дівчинці
Марчак Наталія
28.06.2020
Дівчинка — це завжди маленька принцеса, адже тут не обов’язково носити сукні та підбори, обожнювати макіяж і привертати увагу всіх навколо. Принцеса — це маленький емоційний стан всередині дівчинки, який окриляє крихітку. Скільки нас, дівчаток, намагались бути цілковитою принцесою або ж навпаки — бунтаркою-пацанкою? Та щось мені підказує, що навіть найвідданіші штанам та кросівкам дівчатка потребують одного емоційного стану — стану принцеси. І «Аліса Андерсен. Принцеса на лаві запасних» від норвезької письменниці Турюн Ліан це доводить.
Ще крихітка, яка прожила на цьому світі лише десяток років. Така запальна, рішуча, впевнена і смілива, але водночас... сором’язлива. У цій школярці віднайде своє дитинство чимало дівчат та жінок: ти — одна з найтихіших у класі, маєш лише одного друга, з яким щодня ходиш у школу, ти ще й таємно у нього закохана, зачитала мало не до дірок улюблену книгу про таке ж дотепне дівчисько і постійно уявляєш, що було б, якби світ став таким, як у книжці. Ти побігла б за Кроликом, чаювала з Котом і рятувала світ від зла. Там було б цікавіше навіть у яму падати. Та що там, маленька Аліса ладна впасти у будь-яку нечарівну яму, тільки щоб позбутись одного важливого дня — випускного.
Що ж тут такого, подумаєте ви? А й справді, усе має минути добре: весела вистава Алісиного класу, захоплення та овації батьків учнів всієї школи та частування неймовірно смачним шоколадним тортом. От тільки є одне «але». Аліса така сором’язлива, що їй страшно бути на сцені, хоча її роль — задні ноги коня. А як же цей торт? Його ж треба роздавати, усім посміхатись та пропонувати лимонад. Алісі навіть важко їсти в машині на стоянці, адже навколо ходять люди, а якщо хтось загляне і побачить, що вона щось жує?
Усі Алісині страхи збігаються в одному клубочку — що ж скажуть інші? Що тільки дівчинка не робила, щоб уникати таких ситуацій: ховалась під сидіння автомобіля, удавала, що непритомна, падала, кружлялась, носила старі мамині окуляри, в яких нічого не бачила. Але все марно, бо ж свято відбудеться. Аліса добре відчуває свій «кінець», бо до вистави лічені години, головна роль принцеси дісталась найпопулярнішій дівчинці класу, яка вже приїхала із салону краси в неймовірній сукні, на підборах, а ці її локони та рожева помада із блискітками... Аліса щиро заздрить, адже її найкращий друг втратив голову, і не від неї!
Та одна мить вирішує усе. Так буває і в житті. Здавалось би, усі підозри зникли, нічого страшного не сталось. Тобі залишається просто виконати своє завдання, яке триває кілька хвилин. І все, ти вільний! Можна буде смакувати шоколадний торт і думати про літні канікули, але ж ні! Ось вона, красунечка вистави, падає і з плачем їде в машині медичної допомоги. Тепер Аліса думає про котів, китайців, про усе, тільки щоб не думати про власний гаплик. Аліса тепер має зіграти принцесу. О, ні, її вже виштовхнули на сцену!
Просто уявіть собі цю мить, коли ви зовсім не були готові до глобальної катастрофи, а вона вже ось, перед носом. Ноги не несуть, чуєш, як по венах тече кров, а тисячі очей дивляться на тебе з очікуванням чогось геніального. А що ти? Ти закляк, про які слова може йти мова? Якщо ти готувався бути задніми ногами коня, а вже стоїш на незручних підборах, то хочеться під землю провалитись! Бо ж ти — лише ноги коня, яка з тебе принцеса? А, може, тобі лише так здається?..
А їй лише 10 рочків. І вона — розумна, творча, яскрава дівчинка, от тільки трошки сором’язлива. Та навіть катастрофи можуть зникнути за кілька хвилин перешіптувань. Будь-яке стихійне лихо в душі заспокоюється, адже ти — не сама. Поряд друг, який шепоче і кричить водночас: «Я вірю в тебе!».
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно