Я думала, що цієї весни зароджується щось неймовірне, щось значно важливіше та прекрасніше в моєму житті, ніж я могла мріяти.

   

Нещодавно на поличках книгарень з’явилася новинка від Видавництва Старого Лева та молодої української письменниці Анни Дьоміної під назвою «Вроцлавіта». Це надзвичайно тепла історія, насичена яскравими емоціями, подіями та жартами. Ця книга — саме те, що потрібно кожному з нас в такий непростий час, адже вона відволіче від повсякденності та наповнить яскравими митями задоволення від історії, описаної в романі. 

Мова у книзі піде про молоду самотню матусю Віту, яка має маленького сина. Вже рік головна героїня мешкає у Вроцлаві разом із сином та стареньким дідусем, який допомагає у вихованні онука. 

«Усі мої колеги вирячували очі, коли дізнавалися, що до Польщі я переїхала не з чоловіком чи батьками, а зі сином і дідусем. Якби не дід, довелося би мені лишатись у Києві, щодня труситись у маршрутках по три години на день і нудитися на проєкті, який я встигла вивчити як свої п’ять пальців».

Віта багато працює, бере роботу і додому, щоб колеги не подумали, що вона недопрацьовує. І виховання сина основною мірою на ній, і хатні справи. До всього ж не почувається жінка і повністю щасливою та на своєму місці у Вроцлаві: «Спочатку я була захоплена туристка, та період туристичної поїздки давно минув. Коли навесні я ходила Києвом, у мене виникло дивне враження, що там я встигла стати чужою. А тут іще не стала своєю…» .

З’являється у романі і одна з основних ліній, а саме — любовна, адже Віта знайомиться з красенем Каролем, в якого закохується. Далі буде розвиток їх стосунків, багато розмислів, думок і стереотипів у їх головах. Але попри описи життєвих пригод родини головної героїні, самої Віти, її друзів та любовної лінії, у книзі «Вроцлавіта» авторка порушує і важливі питання: пошук свого коріння, місця у житті, знаходження щастя попри всі життєві обставини.

«Раптом мене вколола дивна думка: моє життя було таке насичене, а в ньому все одно чогось бракувало. Відколи народився Ромчик, я постійно кудись бігла… Від кого чи від чого я тікала? Чи від своїх нездійснених мрій? Чи від того, що доросле життя впало на мене зненацька, з усіма своїми викликами, складними рішеннями та з необхідністю завжди бути сильною?...».

І ось врешті удача посміхається Віті і, поїхавши ненадовго у відрядження Україною та зустрівши рідного кузена у Львові, жінка розуміє, чого ж їй так бракувало і де вона зможе бути щасливою, — у бабусиному будинку! Але чи сама вона там буде створювати своє щастя — це ви дізнаєтеся, прочитавши книгу Анни Дьоміної «Вроцлавіта».