Жіночі історії: книги, які більше сподобаються дівчатам
Нікітюк Зоя
29.05.2020
Хтось може образитись на назву цього тексту. Мовляв, навіщо розділяти літературу на жіночу й чоловічу. І поки ви не встигли цього зробити, поясню – мова йде про книги, які точно зацікавлять жінок, а у чоловіків великого інтересу можуть і не викликати. До того ж кожне з цих видань не тільки містить жіночі історії, а й допомагає зробити корисні висновки.
«Бріджит Джонс. На межі здорового глузду», Гелен Філдінґ
Коли у 90-х Гелен вела щотижневу колонку у лондонській газеті «The Independent», їй довелось вигадати комічного персонажа, аби не виставляти назагал власний досвід та думки. Так і з’явилась самотня й кумедна Бріджит Джонс зі своїм щоденником. Пізніше ця героїня стала головною в романі, а майже двадцять років тому твір екранізували. Смішні ситуації, в яких часто впізнаєш себе, та гра відомих акторів Рене Зеллвегер, Г'ю Гранта й Коліна Ферта зробили фільм хітовим. «Бріджит Джонс. На межі здорового глузду» – продовження щоденника героїні. Цієї весни книга перекладена українською.
Бріджит нарешті знайшла свого чоловіка. Але ж чого все так непросто? Робота на телебаченні, ремонт квартири, незгасимий дух авантюризму матері та мистецтво потрапляти у дурнуваті ситуації. До речі, саме останнє дратувало Оксану Мельник, коли вона працювала над перекладом книги, написаної ще наприкінці 90-х: «За що б не взялася, Бріджит конче потрапить у якусь дурнувату ситуацію, найбезглуздіша – ой, я навіть вагаюся між тією, де вона бере інтерв’ю в Коліна Ферта, й тією, коли поліція допитує її у зв’язку зі скаргою сусідів на сморід у коридорі». До того ж «дратує надмірне захоплення Бріджит Марком Дарсі із фільму "Гордість і упередження", її сліпе дослухання до численних мотиваційних книжок, оця некритичність, а ще те, що ця кобіта ніколи не вкладається в часові межі, себто вписатися в реченець і вчасно виконати найдрібнішу дію (бодай з’явитися на ранкову робочу нараду) – явно не її сильна риса», – ділилась враженнями перекладачка, яка втім встигла полюбити свою головну героїню.
У 2014 році Кіра Найтлі позувала з оголеними грудьми під час фотозйомки для обкладинки журналу «Interview». Та вимагала, аби фото не редагували у фотошопі. Так голлівудська акторка хотіла привернути увагу до того, що «жіноче тіло – це поле бою, і в цьому частково винна фотографія». У збірці розповідає про пологи та материнство й акцентує увагу на тому, що хоча б це доводить: жінка – не слабка стать.
Елісон Судол, яка грала у фільмі «Фантастичні звірі та де їх шукати» й активно бореться за створення морського заповідника в Антарктичному океані, долучилась до створення книги, щоб «надихнути молоде покоління жінок, аби вони пишалися, що належать до жіночої статі».
Емма Вотсон, яка свою першу роль у кіно (Герміона у фільмі про Гаррі Поттера) зіграла у дев’ять років, створила читацький рух «Наша книжкова полиця», оскільки вважає: «якби у чотирнадцять чи п'ятнадцять мені потрапили до рук різні книжки про фемінізм, це був би безцінний досвід. Я б зовсім інакше сприймала себе і взаємодіяла зі світом».
Скарлет Кертіс, яка веде щотижневу колонку у виданні «Sunday Times» та займається компанією «Безкоштовні періоди», аби зробити продукцію жіночої гігієни доступною у всьому світі, вирішила зібрати десятки есеїв відомих жінок про фемінізм. І у неї дійсно вийшла збірка розповідей «дивовижних жінок про те, що означає для них це страшне слово на літеру "ф"».
«Бути собою. 10 ґаджетів для щастя», Олена ТарарінаЯкщо Емма Вотсон воліла б у підлітковому віці прочитати декілька гарних книг про фемінізм, то українським молодим дівчатам та їхнім батькам точно не завадить ознайомитись із книгою Олени Тараріної. Вона сертифікований арт-терапевт у сфері навчання, її майстер-класи відвідали більше 60 тисяч осіб із 50 країн світу.
Книга написана у художній формі про підлітків і для підлітків. Завдяки історіям, які дуже знайомі цій аудиторії, читач дізнається про важливі моральні й життєві принципи. І дізнається два варіанти розвитку ситуацій залежно від вибору. Підліток розуміє, яким хоче бачити власне майбутнє і що для цього потрібно зробити. Навчитись боротись із руйнівними звичками: лінню, невпевненістю, глузуванням, брехнею, заздрістю, люттю, жадібністю. Для батьків ця книга також справжній порятунок – допомагає правильно донести ту інформацію, яку діти у цьому віці слухати не дуже хочуть, бо «розумніші» й «краще розбираються у сучасному житті».
Цей роман письменник написав майже 40 років тому, а він й досі не втратив своєї актуальності. Оскільки, як і десятиліття тому, «наші дії нестерпні, якщо постійно замислюватися про їхні наслідки». Роботу над своїм найвідомішим твором Кундера завершував вже в еміграції, у Парижі. У 1975 році разом із дружиною залишив Чехословаччину, його позбавили громадянства, яке він відновив лише через чотири десятиліття – у 2019 році.
Події твору відбуваються на тлі Празької весни у 1968 році. Лікар Томаш і його дружина-фотографиня Тереза з початком подій у Чехословаччині переїжджають до Швейцарії. Але згодом Тереза вирішує повернутись додому, і чоловік їде за нею. Як і очікувалось, життя у країні повністю змінилось, і колись знаний лікар з політичних причин змушений відмовитись від білого халату й стати мийником вікон. Втім, роман не тільки і не стільки про те, як «країна за одну ніч стає безіменною». Він більше про те, що «любов починається з метафори. Іншими словами: любов починається в ту хвилину, коли жінка своїм першим словом впишеться у нашу поетичну пам’ять». У поетичній пам’яті Томаша була Тереза. Проте це не дуже заважало йому досить часто її зраджувати…
Мовляв, життя легке, але легкість ця нестерпна. Тому що є помилки, які дуже складно виправити. І життя – не репетиція. Воно неповторне. Адже «якби кожна секунда нашого життя раз у раз повторювалась, ми були б прикуті до вічності, як Ісус до хреста».
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно