"На жаль нічого не вдалось знайти за вашим запитом."
"На жаль нічого не вдалось знайти за вашим запитом."

Старовойт Тоня
Замість сиру до вина: як смакує «Вечір у Візантії» Ірвіна Шоу
Random
Певно, ніхто з прихильників творчості американського письменника Ірвіна Шоу не очікував побачити переклад його книжок українською. Одначе це сталося, а отже, можна насолоджуватися тягучо-солодким смаком історії без жодних незручностей електронних форматів та букіністичних видань.
 
Трагедія творчих людей
 
Головний герой Джессі Крейґ переживає не найкращий період у своєму житті. Колись відомий та успішний режисер, тепер – відлуння минулої епохи, яке не може знайти собі місце у видозміненому світі, де молоде покоління тяжіє до зовсім інших цінностей та традицій як у світі кіно, так і реальних перипетіях.
 
Джессі своїми силами досяг успіху. Він наполегливо працював над кар’єрою та родиною, проте не зумів утримати ні одне, ні інше. Словом, криза середнього віку та абсолютна дезорієнтація у світі, а головне – собі та своїх бажаннях.
 
Переломний момент
 
Історія починається з того, що до маєтку Крейґа приходить молода та амбітна журналістка Ґейл з метою взяти у нього інтерв’ю та врятувати кар’єру легендарного режисера. Проте мотиви такої щедрості лишаються під питаннями. Власне, як і багато сюжетних елементів, які Шоу додав до «Вечора у Візантії».
 
Географічне турне
 
Автор рухає персонажа різними містами, аби створювати ілюзорну наявність динаміки у його житті: Канни, Париж, Бостон. Джессі зустрічається з театральною богемою, спілкується зі сценаристами та акторами, крутить швидкоплинні романи із зірками, проте в глибині душі лишається неймовірно самотньою людиною.
 
До речі, читачі, які засумували за подорожами, можуть отримати насолоду від описів французьких краєвидів, морського узбережжя та постійного пересування героя країнами. А отже ще один беззаперечний плюс «Вечір у Візантії» точно отримує.
 
Подолати кризу середнього віку
 
Криза середнього і не завжди віку – явище, що трапляється ледь не з кожною людиною у світі. Особливо у буремні пандемічні часи. Попри усі регалії та досягнення, Шоу зображує героя як звичайну людину, що також бореться зі своїми внутрішніми демонами: він вагається, зазнає невдачі, злиться на себе та намагається зрозуміти себе та власні бажання.
 
З психологічної точки зору, «Вечір у Візантії» – ідеальна книга для самоаналізу та рефлексій, адже Джессі Крейґом може стати кожен із нас.
 
 
Кому читати, а кому пропустити
 
Попри усі переваги твору, він все ж таки є достатньо специфічним, а отже, варто зазначити, кому він може сподобатися та навіть допомогти розібратися з питаннями у своєму житті:
 
– Читачам, які заплуталися у собі та відчувають розгубленість
Звичайно, книга – не ліки, але допомогти зробити перший крок назустріч собі та своїм думкам вона може. Головне – читати без поспіху та смакувати кожну сторінку.
 
– Читачам, які люблять книжки про культурну богему та творче життя
Ірвін Шоу не поскупився на багато епізодів з розмовами про кіно, театр, творчі пошуки та переживання людей з цієї сфери. І те, як вони намагаються пристосуватися до змін у світі.
 
– Читачам, які не хочуть поспішати, а прагнуть пізнавати
«Вечір у Візантії» – історія не на вечір. У ній нема раптових гачків, аби чіпляти читача та не відпускати до останньої сторінки. Історія зображує кризовий період у житті героя, тому без поспіху несе його та читача сторінками роздумів та епізодів, які стають підґрунтям для самоаналізу та пошуку правильного для себе шляху.
 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage