Stary Lev Logo

Дудник Владислава

На порозі підліткового віку діти часто відчувають себе самотніми. Особливо, якщо вони відрізняються чимось від інших. Несприйняття однолітками, образи, булінг – із такими важкими ситуаціями доводиться стикатися значній частині дітей та тинейджерів. Добре, коли поряд є той, хто може стати за тебе горою, – і саме з такою історією дивакуватої, але щирої дружби познайомимося завдяки чудовій новинці від Фріди Нільсон «Яґґер, Яґґер».

Врятуватися із сміттєвої повітки

Бенґту вісім з половиною років, і він цілковитий одинак, адже у нього немає жодного друга! Хлопцю доводиться влітку самотою блукати дитячими майданчиками та околицями району, а сусідські діти – Астрід, Аллан і Ґустав його до своєї компанії не беруть.

Ба більше, вони з хлопця кепкують та знущаються. Напхати кукурудзяних пластівців у поштову шпарку квартири Бенґта? Заґилити його новий шкіряний м’яч у річку? Забруднити глиною велосипедне сидіння, щоб у Бенґта став коричневим задок? – це тільки частина кривд, на які здатні ці шибайголови.

«Багато днів у моєму житті були прикрими. Той день, наприклад, коли Астрід, Ґустав і Аллан розтрощили об стіну мого пластмасового кротика. Або той день, коли вони викололи очі в мого Мікі Мауса. Чи той день, коли вони обманом змусили мене вилізти на сосну й забрали з-під неї драбину. Скільки тоді соснової глиці насипалося мені в штани!…»

У чому ж причина таких цькувань? Сам Бенґт вважає, що це все тому, що він тлустий, а отже, бридкий – у цьому хлопця переконали інші. Та невже зовнішній вигляд є причиною для таких жорстоких жартів?

Одного (не дуже веселого) дня однолітки Бенґта зачиняють його у сміттєвій повітці, і терпець хлопця уривається. Страшно, тісно, брудно… І ніхто не приходить на допомогу!

«Удома, на подвір’ї, дітей не було. Осторонь стояв смітник. Смітник як смітник, нічого особливого. Ніхто й запідозрити не міг би, як страшно усередині, якщо тебе замкнули там на кілька годин».

Та врешті, після кількох годин сумнівів та страждань, хлопця рятує… пес! У брудній, геть вицвілій футболці, яка сягала йому колін, та у капцях із газет. Як ви, можливо, вже здогадалися, той пес ще й розмовляти вмів!

Яґґер Свенсон – до ваших (тобто Бенґтових) послуг.

«… Іноді ловив себе на думці, чи було те літо насправді, чи мені лише примарилося або наснилося – таким воно здавалося дивним, коли про нього згадував. Але тоді… тоді нічого не викликало сумнівів чи зачудування».

Пес-безхатько живе у старому ржавому контейнері (мама покинула його, коли той ще був малим цуценям), і, здавалося б, він не найкраща компанія для Бенґта. Але саме він стає для хлопця вірним другом і… вмовляє того помститися своїм кривдникам!

Наприклад, підкласти комусь із них мертвого щура, скинути велосипед у річку, або, так само, як колись вчинили із Бенґтом, зачинити у сміттєвому контейнері. Чи згодиться Бенґт відповідати на кривду кривдою? Чи перетвориться він із потерпілого, на підозрюваного? І чи зможе він пробачити Астрід, Аллану та Ґуставу усі образи?

«– Бенґтику, любий, ну погодься ще на одну помсту! Останню! Провчимо Аллана – і на тому зав’яжемо!

Я ледь не подавився.

– Ну, якщо ти мене любиш? – прошепотів Яґґер голосом, сповненим такої глибокої розпуки, що годі було встояти».

 

Річкова вулиця, 25, третій поверх

Віртанен/Свенсон

Навіть між найкращими друзями виникають сварки. Так і Бенґт із Яґґером перестали спілкуватися. Пес, проте, не втрачав часу дарма: знайшов собі будинок, влаштувався поштарем й постійно пив «дорослу» каву – і все це через розпуку від сварки із новим другом.

Хвацька, смішна, гумористична, детективно-загадкова, чудернацька історія із харизматичними персонажами (чого вартує тільки бабця пані Квіст, яка полюбляє лупити усіх, хто попадається на очі, ціпком, або колишній безхатченко Гейккі та його славнозвісна шкіряна куртка), із якою читач матимете змогу відволіктися від проблем та провести час у дивакуватій, але такій цікавій компанії.

А ще ця історія розкриває такі важливі та складні теми як булінг, самотність, прийняття себе та любов до себе, хай яким би ти був; стосунки з батьками, сирітство, ревнощі у дружбі.

І пам’ятай – ніколи не пізно змінити своє життя на краще! А якщо ти маєш хоч одного вірного друга – це вже перемога, навіть якщо у цю мить – цим другом для тебе є ти сам! 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage