Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.
wishlist
Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.

«Спадок на кістках» — це широке полотно, яке охоплює наш час і далекі сорокові роки минулого сторіччя. У цій книзі перетинаються сторінки сьогодення і минулого. Втім,  усі персонажі, як з минулого, так і з наших днів, чимось поєднані. Це або кровні зв’язки, або страшні події, що відбулися в урочищі Саліни у 1941 році, поблизу Добромиля. 

У книзі клітинна пам'ять повертає людей у минуле. Вони намагаються розгадати причини дивних подій, що відбуваються навколо, появу привидів минулого і головну загадку величезної картини. Містичного триптиха. Назва якого чи то «Кінець світу» чи то «Пороги вічності».

Героїв у книзі дуже багато. Це — журналісти, телеведучі, бізнесмени, мистецтвознавці, тренерка з йоги, діти і навіть 75-річна тіктокерка. Усі вони геть різні і цим особливо цікаві мені як авторці. 

Головна думка книги: непокаране зло завжди повертається. Підтвердження цим словам ми знаходимо, як у далекій, так і в близькій історії. Зараз світ багато говорить про Бучу. Але світ не знає про шахту Саліни. Про цю історію навіть в Україні мало хто знає. Саме тому я і написала «Спадок на кістках». 

Історичні книги читає не багато людей. Натомість художні книги користуються значно більшою популярністю. Через літературу, фільми, картини, сценарії, театральні постановки, ми повинні розповідати і нагадувати свою історію. Це дуже важливо. В традиціях окупантів завжди було багато жорстокості до людей, що жили на захоплених землях. Салінська трагедія стала найжорстокішим уособленням цих традицій. 

Мені як авторці цікаво було занурюватися в минуле. Пізнавати історичні факти. Наприклад, я взнала, що по львівській вулиці Коперника у далекі сорокові ходив трамвай і колись там відбулася аварія. Трамвай зійшов з рейок. Цей факт увійшов в сюжет книги. Або цікаво було читати про театральне життя того часу у Львові. Про гастролі Штепселя і Тарапуньки у театрі Заньковецької. 

У подіях, що відбуваються з сучасниками, мені сподобалося писати про головного героя — Маркіяна Вишневецького. Це — відомий телеведучий, зрілий чоловік, непересічна особистість, мистецтвознавець. Писати про такого персонажа завжди виклик для автора.

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage