Лежить ця книга у мене на столі. Дивлюся на неї щоденно. Багато думаю про те, що могло би бути якби… Але ніякого «якби» немає. На жаль.

Є лише реальність. І є сучасні герої. Не ті, до яких ми звикли. Не ті про яких вивчали в школі та універі. Інші. Новітні. І цим героєм тепер може стати хтось рідний, співробітник чи друг… Та навіть сусід, з яким ти з якихось невідомих причин не вітаєшся… Він також може стати героєм. Новітні герої – серед нас. Про це потрібно пам’ятати.

Великі битви, війна, біль, долі героїв описані в багатьох книгах.  Але є книги, повз які не можна проходити. «Лемберґ: мамцю, ну не плач» – саме така. Це  – згусток материнського болю, відчаю, віри, надії і світла.