Алан Мілн усе своє життя відстоював думку: він не дитячий письменник, а його історії про Вінні Пуха – історії не для дітей, а про дітей, які живуть в середині кожного з нас. Ернест Шепард, автор перших ілюстрацій до книг Мілна, теж не бачив себе у дитячій літературі, а прагнув створювати політичні карикатури.
Багато років долі Мілна та Шепарда перетиналися: вони в один і той самий період співпрацювали із журналом «Панч», обидва служили в армії під час Першої світової війни, але весь цей час не були знайомі особисто. Зрештою, життя таки звело цих двох талановитих людей.
У 1920 році подруга родини Мілнів заснувала дитячий журнал «The Merry-Go-Round» і довго просила Мілна написати щось для часопису. Письменник відмовлявся, але 1922 року таки написав вірш «Versus» про те, як його син Крістофер Робін вчився молитися.Це стало початком його кар`єри дитячого письменника. Поїхавши відпочивати згодом в Уельс, Мілн безперервно писав вірші для дітей, що їх назбиралося на цілу збірку.
За ілюстраціями Мілну порекомендували звернутися до Ернеста Шепарда. Письменник спершу був не в захваті від цієї ідеї, адже не міг уявити, як людина, що спеціалізується на політичних карикатурах, ілюструватиме дитячі вірші. Але коли він побачив перші ескізи, зроблені Шепардом, зрозумів – це те, що треба.
Збірка «When We Were Very Young» вийшла 1924 року і одразу стала популярною. Саме у ній вперше з`явився літературний персонаж Крістофер Робін, а у 38-му вірші – маленька іграшка-ведмежа.
Цікаво, що прототипом Вінні Пуха стала реальна іграшка, яку подарували сину Мілна на перший день народження. Спершу ведмежа називали Едвардом. А через деякий час він отримав ім`я Вінні Пуха (скомпоноване з імен ведмедиці Уінні та лебедя Фу, які жили у місцевому зоопарку). А гра, в яку грався Мілн із сином, стала основою для історій про пригоди Вінні Пуха та його друзів. Звісно, питання з пошуком ілюстратора уже було вирішене – ним безперечно мав бути Шепард.
Оскільки персонаж хлопчика був списаний із образу сина Мілна, Шепард у своїй роботі над ілюстраціями теж використав реальні іграшки Крістофера Робіна, деякі з них навіть були спеціально куплені для написання казки. Щоправда, прототипом для Вінні Пуха в ілюстраціях Шепарда став не ведмедик Крістофера, а іграшка сина Шепарда (вона, на жаль, не збереглась).
Шепард не лише малював персонажів, він ще й доповнював тести Мілна, наприклад, створюючи власні образи для героїв казки, вигляд яких письменник навіть не описував.
У 1926 році вийшла перша повна казка про пригоди «Вінні Пуха» з ілюстраціями Шепарда. Цікаво, що роком раніше у часописі «Лондонські вечірні новини» був опублікований уривок із казки Мілна, а у 1928-му вийшла друга книга спільної роботи Мілна та Шепарда, у якій автори попрощалися з Вінні Пухом.
Лише 1973 року з`явились перші кольорові ілюстрації до казки. Видавці довго просили на це дозвіл Шепарда. Врешті художник погодився, але сам намалював лише одну ілюстрацію в кольорі – картина, намальована масляними фарбами, була продана у 2000 році за 285 тисяч доларів.
Слава, яку їм обом принесла історія про це ведмежа, затьмарила усі їхні попередні досягнення. І хоча цей факт обох неабияк роздратував, Мілн був настільки вдячний роботі художника, що виплачував йому 20% від усього заробітку (а це у той час було надзвичайно щедро).
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно