Сьогодні, 28 червня, ми усією країною відзначаємо День Конституції! Кожен з нас розуміє, що Конституція — це найвищий закон, який встановлює та визначає державний устрій, контролює владу, нагадує про повагу і який, наче компас, дозволяє тобі почуватися у безпеці.

Та як пояснити дитині, як в одній книзі може поміститися все наше життя і життя всієї країни? І що ж саме зазначено у Конституції? Про це розповідає книга «Я і Конституція», яку написали Лариса Денисенко, Олександр Ільков, Андрій Стельмащук та Альона Шуліма і проілюструвала Євгенія Олійник. А ми ділимось кількома цитатами з неї!

   

- Ми — різні та унікальні. А єднає нас громадянство. Ми — громадянки та громадяни України!

Твоє українське громадянство — це зв’язок з Україною і розуміння того, що держава захищатиме тебе. Наприклад, коли ти мандруєш, відпочиваєш чи береш участь у спортивних змаганнях в іншій країні, Україна тебе захищає, і тобі завжди є до кого звернутися у разі неприємностей — скажімо, якщо в тебе вкрали документи чи гроші.

- Жорстока поведінка дорослих або дітей неприйнятна ніде і за жодних обставин.

Якщо вихователі в дитячому садку або вчителі в школі карають тебе за щось, ставлячи в куток, даючи ляпаса чи замикаючи в кімнаті, з якихось причин забороняють їсти на перервах, не викликають медичного працівника, коли ти потребуєш допомоги, або ж не дозволяють піти під час уроку в туалет — це порушує твоє право на гідне ставлення.

Принизити дитину можна і не вдаючись до дій, а ображаючи словесно. Така поведінка дорослих теж порушує твоє право на гідне ставлення.

Хоч би де ти зазнав чи зазнала такого ставлення, мусиш пам’ятати, що це — насильство, і ти не маєш цього терпіти. Про це варто сміливо розповісти дорослій людині, якій довіряєш, заявити в поліцію або ж зателефонувати на номер довіри 116111 і поділитися тим, що тебе непокоїть. Але завжди пам’ятай: слід не лише опиратися насильству, а й самому ніколи не кривдити інших і не принижувати людської гідності.

Часто люди діють емоційно: заздрість, злість, неповага, ревнощі, жадібність спонукають їх до недостойних вчинків. Багато хто може скоїти злочин. Або ж постраждати від злочину. Або стати свідком того, як хтось кривдить іншу людину.

Якщо таке сталося, треба пам’ятати, що кожен в Україні має право на безоплатну правничу допомогу. Це означає, що за будь-якої неприємної ситуації на поміч скривдженій людині повинні прийти захисники її прав.

Якщо твої права і свободи порушено, суд покликаний їх захищати. А також вислухати твої аргументи, якщо ти — потерпіла чи потерпілий, свідок або ж людина, яку обвинувачують у скоєнні злочину.

- Конституція розповідає і про дуже незрозумілі, на перший погляд, але важливі речі. Наприклад, про презумпцію невинуватості. Що ж це таке?

Презумпція невинуватості означає, що ми не можемо просто так стверджувати: оця людина — вбивця, а та — злодій! Так не повинні говорити ні політики, ні журналісти. Будь-яку провину спершу слід довести. Адже людині варто довіряти. Дуже просто обвинуватити когось в усіх бідах, не з’ясувати усього й ув’язнити, але карати можна лише того, хто справді скоїв злочин. Тому винним вважають лише того, чию провину встановив суд.

- А тепер поміркуймо про те, як ми говоримо. Чи можемо висловлюватися вільно?

Тобі можуть не подобатися слова твоєї подруги, а твоєму другові можуть не подобатися твої погляди. Все це можна зауважувати, але водночас — поважати свободу кожної людини висловлювати власну думку.

Свобода слова полягає у тому, щоб чути одне одного, не затуляти нікому рота, не обвинувачувати людину за міркування, які вона висловлює. Якщо, звісно, то не заклики ненавидіти, принижувати інших людей чи підбурювання до злочину.

- Але можна не тільки поважати права інших людей, а й заявляти про свої власні права, свободи, інтереси та потреби.

Коли держава порушує наші права, ухвалює закон, що нас несправедливо обмежує, встановлює нечесні правила життя, не зважає на наші потреби, ми маємо право на свободу мирних зібрань.

Уявіть, що у вашому улюбленому парку, де ви катаєтеся на велосипеді й годуєте білок, де квітнуть каштани та бузок, хтось раптом вирішує зрубати всі дерева і збудувати там хмарочос. Такі дії порушують правила, тож потрібно висловити незгоду й захистити свою територію. Тому люди збирають підписи, щоби заборонити незаконну забудову, а потім влаштовують акцію протесту.