Як спогади, улюблений тролейбусний маршрут і дописи в соцмережах перетворилися на книжку? Про це, а також про любов до Києва, силу пам’яті й ностальгії розповіла в ефірі телеканалу «Еспресо» метеорологиня, телеведуча й авторка книги «Тролейбус номер 15. Подорож у близьке минуле» Наталка Діденко.

«Все почалося з кави»

«Насправді все почалося з кави, з подвійної половинки, — згадує Наталка. — Хто пам’ятає — кияни, і не лише кияни — колись ми пили каву, брали дві порції кави і одну порцію води. Кава — це був не просто напій, це був засіб спілкування».

За словами авторки, кава в Києві колись була не просто звичкою, а цілим культурним ритуалом. Адже тоді ще не було дискусійних клубів чи літературних зустрічей, але все це відбувалося у «затрушених радянських гастрономах».

Історії, які виникли самі

До написання книжки Наталку привели дописи в соцмережах. Спершу вона розповіла про каву «подвійна половинка» і цей спогад зачепив читачів, потягнувши за собою інші історії.

«Але «скелет» — це от власне маршрут тролейбуса №15, яким я щодня їздила щодня на навчання. З кожною зупинкою в мене були пов’язані певні спогади і кожна зупинка мала свою історію, тому що вулиця якось конкретно називалася. Деяких вулиць вже немає, локацій немає, вже ніхто не каже «подвійна половинка» і ніхто не п’є в якихось жахливих гастрономах цю каву. Дуже багато всього змінилося, але ці речі часто такі приємні, такі хороші і такі цінні», — ділиться авторка.

Чому варто почитати «Тролейбус номер 15»

«Я так люблю Київ і я стільки емоцій вклала саме в цю книжку. І саме любові — такої нормально, своєї, справжньої. Я думаю, що людина, яка прочитає цю книжку, не зможе цього не відчути. А враховуючи те, що наш Київ зараз перетворився в такий собі Вавилон, у нас дуже багато з’явилося нових киян, які ще мало знають Київ. Можливо, вони його трохи бояться, можливо, вони його не до кінця розуміють. І я хочу допомогти їм зрозуміти, що Київ — це найпрекрасніше місто на землі! І я думаю ця книжка буде їм допомогою».