Нещодавно світ побачила нова поетична збірка Григорія Фальковича «Руді і Чумацький Шлях». У центрі розповіді – симпатичний джек-рассел-тер’єр Руді, який після початку війни опинився на Заході України разом із родиною Григорія Фальковича. Песик по-своєму, по-собачому, переживає війну: під час тривоги біжить в укриття, радіє відбою, підтримує людей довкола, дивиться телевізор, гуляє із господарем вулицями старовинного міста, розмірковує над непростими життєвими проблемами, мріє про перемогу і мир.

Про головного героя, книгу та вимушені мандри – у розповіді автора, письменника й поета Григорія Фальковича.

 Війна випробовує не лише людей, а й домашніх тварин. Вони також можуть залишитися – самотніми та беззахисними – на окупованій території, або опинитися під завалами зруйнованих будинків. А деяким щастить – і вони вирушають зі своїми господарями у невідому країну, що називається «переселення».

Одним з таких «щасливчиків» став наш симпатичний та товариський джек-рассел-тер’ер, на ім’я Руді.  Воєнна доля перенесла його зі столичного Києва до Коломиї – стародавнього (та геть несхожого на Київ) міста у Західній Україні. Нічого не поробиш, довелося звикати до нового життя, що було нелегко не лише людям, але і йому, дійсному членові нашої родини, до якої, між іншим, входило «троє жінок моєї долі»: дочка, онука і чотиримісячна правнучка.

Гучні сполохані сирени, бомбосховища та укриття, сила-силенна озброєних вояків, хвилювання і тривога за долю близьких людей, тривога за долю України, житлові, медичні та продовольчі переселенські проблеми – все це торкалося і Руді, відбивалося на його житті, настрої, апетиті та поведінці.

Як згодом з’ясувалося, через воєнний стрес, чимало моїх колег-письменників тимчасово опинилися у стані творчої кризи, і можна сказати, що мене «врятував» наш джек-рассел -тер’ер – веселий пес, із сумними мудрими очима. Він, здавалося, шукав підтримки в мені, а я придивлявся до нього, ми із ним, неначе, обмінювалися думками, переживаннями, острахами, надіями та мріями. А паралельно, також разом, знайомилися із дивовижним містом Коломия –  старовинними будівлями, храмами, закладами культури, з місцевими мешканцями-покутянами та численними переселенцями...

Тож, у цій книжці зібрано підслухані мною та перекладені зручнішою мовою, роздуми домашнього улюбленця, собачки Руді: про війну та вимушене переселення - побутові та «філософські», серйозні та усміхнені…