Розвивати культуру читання потрібно з дитинства
Наталія Бібіка, заступниця директора Львівської муніципальної бібліотеки, розповіла про дитяче читання, улюблені книги для дітей та вплив війни на читання.
Війна та дитяче читання
У сфері дитячого читання давно можна побачити багато змін: і у книгах, і у дітях, і у запитах батьків. Річ у тім, що навіть якби не було війни, чого дуже б хотілося нам всім, все одно читання змінюється. Якщо зважати на досвід 90-років минулого століття, то, оскільки майже не було підручників, найбільше запитів було саме на книги та тексти шкільної програми. Художню літературу читали менше. Зараз навпаки, діти хочуть читати книги поза програмою, але важливо, щоби вони були їм цікаві.
Також змінилася структура текстів. Якщо раніше діти могли читати і сприймати розгорнуті описи, наприклад, описи природи, то зараз у світі глобалізації та швидкого темпу життя, вони намагаються отримати те, що їм подобається вже і негайно.
Якщо говорити про війну, то змінилося навіть не читання дітей, змінилася, напевно, наша робота. Навіть, зважаючи на відносний спокій у Львові, у нашому місті багато дітей із східних регіонів, і ці діти травмовані. Вони бояться великого простору, скупчення людей. Не всі, звичайно, але у багатьох дітей, які приходять до наших бібліотек, я таке спостерігаю. І поки вони не адаптуються, читання не буде. Зараз бібліотека робить багато такого, що, з погляду пересічної людини, не має робити. Для того, щоби створити безпечне комфортне середовище, ми проводимо різноманітні майстерки, малювання, ігри, квести. Цікавим результатом творчої діяльності в колі дітей у відділі мистецтв Центральної дитячої бібліотеки стала презентація виставки малюнків «Наплічник» 9-річної дівчинки з Харкова.
Треба зважати на те, що дитині зараз потрібен захист. Це є батьки, це є, можливо, середовище, дім. Але і так само це є книга, отой сюжет, який виведе в інший простір. Де є якась війна, але вона віртуальна і завжди завершується перемогою добра над злом. Читання, наприклад, фентезі, відмежовує дітей від страшної реальності.
Зараз нам потрібно думати більше не про дорослих, а про дітей. Доросла людина рано чи пізно переживе травму, тому що в неї є обов'язок перед дітьми, перед сім'єю, перед батьками. Все одно оці клопоти трішечки відставлять в бік переживання, бо тут є люди, про яких ти маєш турбуватися. А діти найбільш вразливі зараз.
Залучення до книги
Більшість дітей не одразу у бібліотеці починають читати. Вони приходять у бібліотеку, щоби побавитися, особливо ті, у яких не розвинена культура читання у сім'ї. І спочатку ми бавимося, а потім потихеньку-потихеньк показуємо якусь книжку, пропонуємо читати.
Розповім одну історію. Колись до нас ходила у бібліотеку дівчинка, яка бавилась, танцювала, але ніколи не читала. Що хочеш робила, тільки книжку в руки не брала. Я дивилась і думала, ну як так сильно дитина любить бібліотеку, але не любить читати. Проте минуло два роки, і ви не повірите – запрошують мене на презентацію книги Крістіне Нестлінгер «Маргаритко, моя квітко», яку проводить оця дівчинка, вона презентувала своїм одноліткам.
Які книги зараз популярні? Це однозначно серія про Джуді Муді Меган Макдоналд, також серія про Емі Агнєшки Мелєх для дітей 8-10 років. Якщо з українських авторів, то популярний Сашко Дерманський. Він пише тексти, які дуже близькі до дітей, де розгортається динамічна жвава пригода. У його книгах є глибокий зміст, але подається у такій формі, яка доступна й подобається дітям.
Серед підлітків популярна серія книг Маргіт Ауер «Школа чарівних тварин» та книги Сергія Гридіна. Ми завжди розширюємо спектр послуг, щоби залучити дитину до читання. Наприклад, запровадили святкування днів народження чи ніч у бібліотеці. Не всі батьки можуть собі дозволити провести день народження дитини у розважальному центрі. А бібліотекарі можуть організувати свято у бібліотеці. Я завжди кажу, що бібліотека – це безпечний простір.
Діти та дорослі
Чи можна прищепити дорослим культуру читання? Насправді з дорослими складно. До дорослих ми також підходимо через наші додаткові послуги: тренінги, лекції, майстер-класи. Бібліотека є майданчиком для громади. І от, наприклад, громада збирається у бібліотеці на лекцію, де її оточують книги. Все одно не завжди цікаво слухати лектора, і, може, в цей момент людині потрапить на очі якась книга. І так потихеньку можна залучати людину до читання. А взагалі це треба робити з дитинства. Хтось колись сказав, що бібліотека й школа – це рідні сестри. І це правда. Але робота над читанням має бути системною, бо коли людина розвивається, то розвивається суспільство й держава. Якщо ми цього не зрозуміємо, то буде складно.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно