«Вірш дня» - постійна рубрика у «Блогах Старого Лева». Тут – поезії з ще неопублікованих збірок та вірші, які вже встигли набути популярності. Зіркові автори та нові імена. Болючі теми та легка романтика. Те, що чіпляє. Те, що зробить ваш день. Слідкуйте за оновленнями!

***

– Дівчино, рибчино, подай же ручину,

Подай же другую, най поцілую

Білую рученьку, устонька гожі, як тії рожі,

Поцілуй в серці біль заворожить.

– І ручку подала б, і поцілувала б,

Та ну ж хто чатує, поцілуй чує,

Піде обмовонька зараз лукава, піде неслава.

Що ж би матуся на це сказала?

– Кохана, сплять люди, хто ж слухати буде?

Заснула й калина ген коло млина.

Ще соловейко лиш милу розважить і спати ляже,

Він хоч почує, то не розкаже.

– Дам руку на хвилю, та уст не нахилю,

Боюся, погуби, мій ти голубе

Видная річенька, милий козаче,

Хто ж сиротині таке пробачить?

– Не бійся, миленька, хоч нічка видненька,

А місяць хоч світить, він не помітить,

Яснії зіроньки лягають спати, хто ж буде знати?

Дай же устонька поцілувати!

Роман Купчинський

Фото– kampot.org