Вірш дня. Остап Сливинський
21.01.2016

«Вірш дня» - постійна рубрика у «Блогах Старого Лева». Тут – поезії з ще неопублікованих збірок та вірші, які вже встигли набути популярності. Зіркові автори та нові імена. Болючі теми та легка романтика. Те, що чіпляє. Те, що зробить ваш день. Слідкуйте за оновленнями!
***
все що минуло — світло
тонке зі шпарин як ласки дев’ятилітніх коханців
як наречена що стереже дві обручки під язиком
воно сідає між нас на довгу лавку обіцянки
воно стоїть у ногах як молоко велетенського дня
але та що наосліп шукатиме мого ліжка
перекине скрадаючись глечик чужого вчорашнього —
і вибіжить сім’я як заєць оглухлий від пострілу
і нічний мандрівник за хвилину на мого перетвориться ворога
вже постарілі ми відчуваємо як
під повіками муляють нас
Остап Сливинський
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно