Вірш дня. Олексій Чупа
01.09.2016
«Вірш дня» - постійна рубрика у «Блогах Старого Лева». Тут – поезії з ще неопублікованих збірок та вірші, які вже встигли набути популярності. Зіркові автори та нові імена. Болючі теми та легка романтика. Те, що чіпляє. Те, що зробить ваш день. Слідкуйте за оновленнями!
***
Після.
Після дощу у місті так мало знайомих облич,
каштани стоять високі, задумані, чисті,
листям своїм, щойно омитим листям,
вишіптують входи у ніч.
Ніч наповзає зі сходу, клянеться відбутися теплою,
я розтинаю її на рівні і тихі відтинки -
настільки тихі, що чути, як в ледве засмаглій
шкірі будинку
навпроти ворушиться цегла.
Після тебе квартира моя відлежується у руїнах,
ніхто із нас не чекав такого
тривання й завершення бою: змучено
вигинаються спини,
мокріють долоні. Я містом, що вміє тримати
облоги
до тебе був, але після таких атак -
щасливо прибитий ніжністю до підлоги,
не дихаю і лежу навзнак.
І в мені глибока , смачна порожнеча - нічого
гршного, нічого святого.
Після мене
ти - неосяжне море в годину прибою.
Торкаєшся хвилею моїх розмоклих знамен,
залишених на піску, і я стаю одним цілим
з тобою.
Олексій Чупа
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно