Вірш дня. Олексій Чупа
01.03.2016
«Вірш дня» - постійна рубрика у «Блогах Старого Лева». Тут – поезії з ще неопублікованих збірок та вірші, які вже встигли набути популярності. Зіркові автори та нові імена. Болючі теми та легка романтика. Те, що чіпляє. Те, що зробить ваш день. Слідкуйте за оновленнями!
***
Уже ранково морозить, але дерева тримають зелену моду,
повнять повітря шурхотом літніх суконь,
що день - то відвертіших. Листя танцює в польоті, нас обсідає погода
вечірніх барів,
холодних зап'ясть,
занедбаних кухонь.
І що ж там за люди такі теплі живуть за стіною? Що за гарячі душі,
чому вони так співають, чому сміються в зимовий цей несвіт?
Як вони вміють не помирати, мов равлик у безнадійній своїй мушлі,
як вони одягають посмішки на обличчя свої промерзлі?
І вечір за вечором: втома, глінтвейни, talk-show,
передчуття зими в завіконних звуках, у кожному кроці на сходах.
Нас обсідає погода, кохана, погода-зима, погода-подертий-шов,
погода першої смерті, я-завтра-тебе-наберу-погода.
Але що ж це за люди такі за стіною живуть, що їм все одно?
Погода ламає усіх, перебороти її - ніяк,
а ці життєрадіють так, ніби і не опустяться потім сюди, на дно,
ніби на них не чекатиму тут
я.
Олексій Чупа
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно