Вірш дня. Олек Ніколассон
25.01.2018
«Вірш дня» - постійна рубрика у «Блогах Старого Лева». Тут – поезії з ще неопублікованих збірок та вірші, які вже встигли набути популярності. Зіркові автори та нові імена. Болючі теми та легка романтика. Те, що чіпляє. Те, що зробить ваш день. Слідкуйте за оновленнями!
***
Горизонт подій
Довге копання в душевних покладах - добриво квітів зла.
Час закипає у мене в погляді, ніби густа смола.
Скоро достелиться ніч - і та́к мене виплюне знов у світ.
Морок по стелі повзе тентаклями і утікає від
Нитки розжарення, що розпорює чорний масний поділ…
Двері - межа, за якою - порожньо. Мій горизонт подій.
Жа́га одно́го в думках угашених, щоб відігнати сни -
Вийняти Бога із дна загашника і розмовляти з ним,
Стати рядками, в яких проносяться, ніби вогні світил:
Чорні вігвами і білі лотоси - двері в чужі світи.
І говорити, і в нього вчитися - хай же мене веде -
Що молитви́ - це нахабне чітерство. Принцип Його чудес:
Кожному - порівну.
Всі - однакові.
Долі усі - в димý.
Ось він говорить зі мною знаками....
Але тепер йому
Можна не вірити - зниклий безвісти, я тут лише один.
В кожному вимірі Мультивсесвіту я видихаю дим.
Олек Ніколассон
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно