Вірш дня. Олек Ніколассон
13.04.2016
«Вірш дня» - постійна рубрика у «Блогах Старого Лева». Тут – поезії з ще неопублікованих збірок та вірші, які вже встигли набути популярності. Зіркові автори та нові імена. Болючі теми та легка романтика. Те, що чіпляє. Те, що зробить ваш день. Слідкуйте за оновленнями!
***
Перше тепло, як ліки, помірними дозами,
мляво вливається в вітер нерівним почерком…
Весну можна любити лише за грози.
Весну можна любити лише за ночі.
Сонце червня на спаді нагадує бога,
що помирає, аби відродитися з праху…
Літо можна любити лише за спогади.
Літо можна любити лише за заходи.
Шлях під дощем, за спиною усе залишивши;
мокрі дороги горять ліхтарями і фарами…
Осінь можна любити лише за тишу.
Осінь можна любити лише за хмари.
Синява снігу в плеядах слідів заплутаних,
пізні світанки, коронами інею вінчані...
Зиму можна любити лише за сутінки,
сонні міста і гірке розуміння вічності.
Олек Ніколассон
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно