Вірш дня. Оксана Луцишина

12.03.2021

«Вірш дня» - поетична рубрика у «Блогах Старого Лева». Тут – поезії з ще неопублікованих збірок та вірші, які вже встигли набути популярності. Зіркові автори та нові імена. Болючі теми та легка романтика. Те, що чіпляє. Те, що зробить ваш день. Слідкуйте за оновленнями!

До речі, з 1 до 20 березня на фейсбук-сторінці Старого Лева триває щорічний проєкт #поетичнийберезень! Щодня на вас чекає новий вірш із однієї з 20-ти збірок видавництва та змога виграти поетичну книжку улюбленого автора. Умови конкурсу читайте тут. А зараз час для нового вірша.

***

все належить тобі — і гори і ліс і ця

нижня земля, де море спива з лиця

риси, розмиті сіллю нічною, де

невідворотно дотик зіркий гряде

я не знаю де я не знаю ким

я тобі є під небом наскрізь жарким

я простягаю руки прозорі як пам’ять, як

тисяча аркушів, тисяча білих арк

по яких легіони літер ідуть

може — спасати, може — творити суть

тих земель що внизу і тих що уже вгорі