Вірш дня. Мирослав Лаюк
13.05.2016
«Вірш дня» - постійна рубрика у «Блогах Старого Лева». Тут – поезії з ще неопублікованих збірок та вірші, які вже встигли набути популярності. Зіркові автори та нові імена. Болючі теми та легка романтика. Те, що чіпляє. Те, що зробить ваш день. Слідкуйте за оновленнями!
***
Білий
посеред чорної ночі на синьому озері
жовтий трамвай зупиняється і везе мене
немає значення куди –
я триматимуся за поручень
аби не впасти у цьому світі
як порожня пляшка
у промзону
повз будівлі які не бачу але знаю
повз тополі вирубані ще в минулому столітті
повз людей які сплять
повз трьох куниць
які шурхотять то там то там
і все це вже було моїм
усе це вже було моїм!
тільки ці пальці не були моїми
тільки ці білі п’ять
Мирослав Лаюк, із поетичної збірки «Метрофобія»
Фото – «36 moments»
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно