Вірш дня. Мар`яна Савка
29.08.2016
«Вірш дня» - постійна рубрика у «Блогах Старого Лева». Тут – поезії з ще неопублікованих збірок та вірші, які вже встигли набути популярності. Зіркові автори та нові імена. Болючі теми та легка романтика. Те, що чіпляє. Те, що зробить ваш день. Слідкуйте за оновленнями!
***
Ти пишеш «готель» — я міркую про дім.
Ти кажеш «полин» — я стою під горіхом
І слухаю тишу. Бо тихо. Так тихо
У білому світі, у серці моїм.
На дереві паморозь, сива, як дим.
Горіхові човники вмерзли у лід.
Мороз перебігся травою над ранок.
Блакитна тераса і затишний ґанок.
Парує сніданок. Вмивається кіт.
(Я б тут зимувала найближчі сто літ.)
Ти знаєш, тут світло медово-руде
На стінах, підлозі, на білих тарелях.
Напоєна спокоєм тепла оселя,
Де грінки з ожиновим джемом і де
Годинник з запізненням трохи іде.
Куди поспішати? Є дім і горіх.
Закинуто якір глибоко в коріння,
І небо над ними ясне, як прозріння.
Я ще постою і поїду від них.
...Горішок скотився якраз під поріг.
Мар`яна Савка, із майбутньої книги «Листи з Литви / Листи зі Львова»
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно