* * *

він каже: розбомбили школу, до якої ти ходила

він каже: їжа закінчується, грошей немає

він каже: гуманітарка з білих фур — єдине наше спасіння

він каже: гуманітарка щойно полетіла снарядами

школи немає

як це, коли школи немає?

вона порожня, вона дірява чи її зовсім немає?

що сталося з моїм фото, що висіло на дошці пошани?

що сталося з моєю вчителькою, яка сиділа в класі?

він каже: фотографія? кому потрібна твоя фотографія?

він каже: школа розплавилася — ця зима надто гаряча

він каже: вчительку я не бачив, і не проси мене дивитися

він каже: бачив твою хресну — її вже немає

тікайте

киньте все і тікайте

залиште хату, погреб з абрикосовим варенням

та рожеві хризантеми, що стоять на веранді

собак пристрельте, щоби не мучилися

кидайте цю землю, кидайте

він каже: не верзи дурниць, ми щодня кидаємо землю — на труни

він каже: усе буде добре, порятунок вже скоро

він каже: гуманітарка вже йде

 Любов Якимчук