Вірш дня. Леона Вишневська
04.05.2017
«Вірш дня» - постійна рубрика у «Блогах Старого Лева». Тут – поезії з ще неопублікованих збірок та вірші, які вже встигли набути популярності. Зіркові автори та нові імена. Болючі теми та легка романтика. Те, що чіпляє. Те, що зробить ваш день. Слідкуйте за оновленнями!
***
Тільки не обіцяй.
Надто мало залишилось тиші, щоб нею заповнити вечір,
надто багато відвертих слів застигло в повітрі.
Це ще один шанс на непомітну, далеку від дійсності втечу,
неважливо хто з нас кому колишній – тут заплутались
у трикутниках вже давно дорослі діти.
Це наївне дівчисько з усмішкою на імбирних вустах,
що так міцно стискає в долонях свій молескін.
Бачиш? Вона, наче загублений птах, який забув
повернутись у вирій.
Кажеш, що тут трагічного? Істина завжди до болю проста.
Ніколи не став любов на кін,
вона так легко не втратить здоровий глузд -
Ти не її чоловік, ти чужий боягуз.
Коли починати відлік цим історіям про вічне,
що так міцно пустили коріння в її думках?
Серце завжди більше болить у тих місцях,
де намагається бути байдужим.
Де провокує вдавану, зовсім невластиву йому цинічність.
Знаєш, друже…
Якщо не можеш залишитись – йди, тільки не обіцяй.
Леона Вишневська
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно