«Вірш дня» - постійна рубрика у «Блогах Старого Лева». Тут – поезії з ще неопублікованих збірок та вірші, які вже встигли набути популярності. Зіркові автори та нові імена. Болючі теми та легка романтика. Те, що чіпляє. Те, що зробить ваш день. Слідкуйте за оновленнями!

 ***

Вона дзвонить до Бога і палить гашиш.

А ти собі маєш все те на увазі,

Ти нормально їси і достатньо спиш

І не переймаєшся в жодному разі

Що там у неї – нежить чи сказ,

чи є цигарки і чи тепло в хаті.

І дзвониш до неї як бог кожен раз

О восьмій чи часом о пів на дев’яту

Вона тобі сниться і мабуть дарма

Ти думаєш що тобі не потрібно

Знати чи спить сьогодні сама,

Чи з кимсь до бога для неї подібним

Ти маєш життя що такого хотів,

І все, чого ще дозволяєш хотіти.

Вона має рибу і двоє котів

І мрію хоч якось дожити до літа.

Що скажеш їй? Дівчинко, час, він мина.

Підеш, перетворишся в мокру дорогу.

Ти зник як помер, але буде вона

За двох набирати щовечора Бога.

Ви навіть окремо врятуєте світ,

В вас є ж бо усе що для цього треба:

У тебе – вона, а у неї – дріт

До телефонної лінії неба.

Катерина Бабкіна