Вірш дня. Ірина Загладько

26.12.2016

«Вірш дня» - постійна рубрика у «Блогах Старого Лева». Тут – поезії з ще неопублікованих збірок та вірші, які вже встигли набути популярності. Зіркові автори та нові імена. Болючі теми та легка романтика. Те, що чіпляє. Те, що зробить ваш день. Слідкуйте за оновленнями!

***

Пів зими залягали на дно в кінотеатрах,

щоб вберегти від колючої мерзлоти

обвітрені щоки і надтонкі зап’ястя

й наївне щастя, сховане в рукави.

Його светри як світ великі й так само теплі,

а м’які – як пісок на розлитому березі моря,

такому завжди буде роль у вертепі,

притулок на ніч, щось у дорогу з собою:

монетка на щастя, вузлик на пам’ять, зірка з неба,

шпилька з її волосся, опісля на подушці складка;

вони виїли зиму, лишили, як вулик – без меду,