Вірш дня. Ірина Старовойт
18.03.2016
«Вірш дня» - постійна рубрика у «Блогах Старого Лева». Тут – поезії з ще неопублікованих збірок та вірші, які вже встигли набути популярності. Зіркові автори та нові імена. Болючі теми та легка романтика. Те, що чіпляє. Те, що зробить ваш день. Слідкуйте за оновленнями!
* * *
Робота любові – чекати.
Не тому, що все інше для неї – це хобі.
А тому, що ніхто, крім любові,
не зробить цього професійно.
Так, вона на це вчилась:
у неї інтернатура і кандидатська
з чекання.
І стаж – довший, ніж деякі язики.
Триста разів їй казали,
що чеканням на хліб не заробиш,
що є ліпші оферти
і час плюнути і повісити резюме
де-небудь на work.ua.
А не чекати наосліп, напам'ять,
завченим рухом і третім оком.
Чекати швидко й повільно:
25 кадром у фільмі,
25 годиною в добі.
Чекати, переходячи всі межі
людяності.
Чекати, не вірячи власним очам.
Тож коли гасне світло поволі
і ми один за одним виходимо
кожен з іншого кіножиття
"Почекайте, – виводить вона на тачскріні, –
почекайте, це ще не кінець".
Ірина Старовойт, із поетичної збірки «Гронінгенський рукопис»
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно