«Вірш дня» - поетична рубрика у «Блогах Старого Лева». Тут – поезії з ще неопублікованих збірок та вірші, які вже встигли набути популярності. Зіркові автори та нові імена. Болючі теми та легка романтика. Те, що чіпляє. Те, що зробить ваш день. Слідкуйте за оновленнями!
***
думаєш про втрачене й невчасне,
думаєш про сіре в золотім,
смійся з сего, дівчинко прекрасна,
дівчинко прекрасна в сорок сім.
смійся з сего, бо ніхто з тобою
в підземеллях не бував твоїх
і не знає, у якім двобою
там твій плач міняється на сміх,
як стаєш ти, тиха й білосніжна,
чорним чортом посеред людей…
ти не озирайся, моя ніжна,
все пройде, ти ж знаєш, все пройде.
ти також пройди, як по канату
гострим лезом, й виживи вкінці
з вітром у прочиненій кімнаті,
з болем у затисненій руці…
як зайде в кімнату запах сіна,
ти пройдись по ранах і по швах
в оксамитнім платті до коліна,
з непростою радістю в очах
й смійся з сего, бо нема нікого —
тільки луни й порожньо в садах,
тільки довгі тіні за порогом
та твої печалі, та твій страх,
та думки чужі та пересуди...
дівчинко, забута в сорок сім,
файна осінь сего року буде —
оксамитне плаття в золотім.
Власта Власенко, із поетичної збірки «Афини»
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно