Коли я чую, що в Україні немає авторів, які пишуть ромкоми, чик-літ, feel good fiction чи інші подібні розважальні книжки, я починаю злитися. Адже насправді є, але з поличок книгарень чи бібліотек до нас так заманливо усміхаються герої Гейзелвуд, Армас, Дессен та інших популярних закордонних письменників, що руки самі тягнуться до них.
Сьогодні я пропоную вам звернути увагу на роман «Вроцлавіта» української авторки Анни Дьоміної. Це дебют письменниці в «дорослій» літературі, адже широкому загалу вона більш відома своїми дитячими та підлітковими книгами. І дебют, я скажу вам, дуже вдалий.
Головна героїня Віта — соло-матір, айтівниця та емігрантка. Разом із маленьким сином та стареньким дідусем вона мешкає у Вроцлаві й намагається знайти своє місце у світі. Іноземці в чужій країні не позаздриш — Віта змушена працювати вдвічі більше, щоб заслужити авторитет серед колег. Вона постійно переймається, щоб ніхто не подумав, що через маленьку дитину вона не дотягує, чи її освіта, здобута в Україні, гірша.
Колись давно Віта обпеклася в стосунках, і тепер їй складно знову відкрити своє серце чужій людині. Та коли в офісі зʼявляється красунчик Кароль, який ну викапаний тобі Відьмак, життя Віти перевертається з ніг на голову.
«Вроцлавіта» — це дуже тепла cottegecore історія, якраз для таких прохолодних осінніх буднів, як сьогодні. Вона наповнена ароматами персикового варення та сливового пирога за бабусиним рецептом. З нею вам захочеться збирати листя та робити поробки з гарбуза. Поїхати на екскурсію в середньовічний замок, завести маленького песика, пофарбувати брови або купити мережане боді. Так-так, у романі є спекотні сцени.
Упродовж усього твору Віта шукає себе і свій дім. Часто перед нею постає непростий вибір, й ускладнений він ще й тим, що думати їй доводиться не тільки про своє благополуччя, а і про синове й дідусеве. Чи вибере Віта себе, чи знайде щастя там, куди втекла, чи, може, їй треба повернутися до самісінького початку, і не тільки свого, а й усієї родини? Про це та багато іншого — у прекрасній «Вроцлавіті».
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно