Stary Lev Logo

Дудник Владислава

Якщо вам давно хочеться почитати щось динамічне, веселе та трішки дивакувате; якщо ви не проти зануритися у фантастичні  пригоди сучасних підлітків; коли вам кортить дізнатися більше про незвичні події у містечку Фрикове – то історія від Видавництва Старого Лева «Зграя Загрози» Тома Флетчера чекає на вас! Захопливих читань!

*для молодшого та середнього шкільного віку

Страшнюча і ду-у-уже дивна гроза у містечку Фрикове

 

                                      «Блискавка була зеленою і пахла какою»

 

Тихесенька сонна вулиця тихесенького сонного міста… Хоча ні, стоп! Хіба місто під назвою «Фрикове» може бути млявим чи тихим?! Тут просто мають ставатися якісь дивакуваті, незвичні й дивні події!

Наприклад, шалена буря і  гроза із зеленими блискавками, які влучили у кілька будинків на вулиці Ударній!  Яке походження такої несамовитої бурі із смородом тухлих яєць (фе-е-е), ми вам не скажемо) Ось тільки після неї із жителями містечка почали траплятися … ну геть фрикові речі!

Френкі Загроза та його нова  компанія

 

Френкі Браун переїхав до міста Фрикове із родиною. І все б нічого, та Френкі засмучений, адже тепер він зможе набагато рідше бачитися зі своєю дівчи.. ой, тобто найкращою подругою Данікою! Тому він пише їй листи, де чесно (й дуже кумедно) розповідає про всі перипетії і пригоди, які трапилися з ним у цьому незвичайному місті!

І якщо потай у душі Френкі  й хвилювався,  чи знайде він нових друзів, то саме страшнюча й темна грозова ніч перетворила звичайних школярів Ударної вулиці на … «Зграю Загрози»!   Отже, знайомтеся, серед них:

- Ерік Флипперсон – він же  «хлопчик-акула»!

«Довжелезний сірий акулячий плавник вигулькнув із води і рушив прямісінько на нас!»

 « … акула просковзнула поміж моїми ногами, не звертаючи жоднісінької уваги на смачненьких солоденьких дітлахів, що борсалися в якихось сантиметрах від її гострющих, як бритва, зубищ. Я лише відчув, як її гладенька сіра голова торкнулася мимохіть кінчиків пальців моїх голих ніг».

Ерік + вода = Акула!!!

- С’юзі Прун, що на Геловін перетворилась у величезну Гарбузиху!

- Кеті Спек, яка однією водяною кулькою може перетворити вас на малюка;

- Моллі Макліер – найтихіша дівчинка у класі, яка тепер уміє … ставати невидимкою!

- Чарлі Кемпбелл, власник гігантського Галка-Хом’ячка;

- і навіть найбільший розбишака-із-усіх-розбишак Ронні Натбоґ, який одного дня перетворився… на малу дитину!  І що тепер нашій компанії робити із цим верескливим карапузом?

Лазери і сторожові пси, гелікоптери, справжні таємні агенти, небезпечна та загрозлива компанія під назвою «Тіньові технології», страшний Фриківський Фрейбаґ, і ще багато-багато чого цікавого, таємничого та прикольного знайдете ви на сторінках цієї книги-товстунчика!

А ще читач разом із головними героями покатається на незвичайних «Фриківських водоспадах», вигуляє Галка-Хом’ячка у луна-парку та врятує від лихих рук інноваційний  пристрій «Погодний промінь»!

Що це таке?

Ой, ми забули розказати! Мама Френкі – науковчиня (серед її винаходів – багажостискач, діторотозатикайло і навіть чоловікоцитькало!), яка має вдома справжню наукову лабораторію, куди не мають права заходити ні діти, ні немовлята, ні чоловіки! Невже саме мамина діяльність має якесь відношення до зеленої блискавки та бурі, із якої розпочалася ця неймовірна історія ?! Перевірмо! У такому разі навіть твій тато, завжди такий звичайний і спокійний – може виявитися – с у п е р а г е н т о м!  

 

                            Тепла, розбишацько-смішна та щира історія

Смішна, кумедна, розбишацька книга із неймовірно захопливими сюжетними віражами та крутими пригодами,  доповнена прикольними ілюстраціями! До того ж,  книга має елементи графічного роману, зроблена у вигляді особистого щоденника самого Френкі Брауна, і малюнки та підписи – наче створював він сам!

Крім того, ця історія ще й про вірну дружбу; випробування,  які не тільки роблять тебе сильнішим, а й дають розуміння відповідальності про тих, хто поряд;  вона про цінність родини та сімейну любов; про шкільні пригоди, улюблених (і не дуже) вчителів,  а також про першу, ще таку щемко-несміливу закоханість. Але про це – ц-ц-ц! Ніхто не повинен знати!

 

«…і тут ти взяла мене за руку. Мабуть, ти втратила рівновагу або тобі закрутилося в голові, або щось таке, бо ти почала нахилятися до мене, а твої очі заплющилися ось так…»

 

Окрім того, читачі зрозуміють, що бути фриком – це не соромно і не кепсько! Дуже важливо приймати і любити себе таким, яким ти є: тихеньким і сором’язливим, активним чи запальним, не таким як інші. Бо усі ми – унікальні, і не обов’язково бути схожим на когось, чи навіть прагнути популярності серед однолітків… Найголовніше – бути чесним перед самим собою, і тоді поряд будуть ті, хто поважатиме та цінуватиме тебе таким, який ти є!

«Але тієї ж миті, як ці слова злетіли з моїх уст, я усвідомив, що фриками нас зробив не мамин пристрій і не буря. Фриковість завжди була частинкою наших натур. І нехай ми не перетворювалися в акул, не ставали невидимими і не світилися (мені здається, що світіння було найкрутішою фішкою… чи, може, я тут перебільшую? Можливо, трішечки), перш ніж ошалів погодний промінь, але явно чи не явно, супервідверто чи приховано від інших, гадаю, ми всі так чи інакше є трішки фриками. Фрики назавжди!».

Тому, знайомтеся ближче із «Зграєю Загрози» – з нею не засумуєш!  Приємних вам читань!

 

«Отож, якщо ви колись задрімаєте в метро й опинитесь поза межами Лондона, проїхавши дві зупинки після станції Вар’ятської, але не доїжджаючи до Куку-на-Муню, уважно придивіться, чи не помітили ви чогось незвичного… бо інакше ви самі можете опинитися серед учасників «Зграї Загрози»!

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage