Книжка «Кобзар незалежної України» розповідає про шлях Любомира Гузара до Патріаршества УГКЦ, його роль у становленні Української незалежності, розвитку Церкви після розпаду СРСР, а також про те, як йому вдалось посприяти приїзду Папи Івана Павла ІІ та змінити ставлення світу до України. Це книжка про те, як бути Людиною.

Образ Любомира Гузара постає у спогадах його наступника, Отця і Глави Української Греко-Католицької Церкви Блаженнішого Святослава, які записала і упорядкувала Оксана Климончук. 

***

«З Блаженнішим Любомиром я познайомилася ще тоді, коли він був Главою церкви, — розповідає Оксана Климончук. — Спершу як журналістка, яка прийшла до нього на інтерв'ю. І перша наша зустріч була справді вражаюча. Це було перебування поруч з якоюсь неземною людиною, під час спілкування було дуже легко і світло. Відтоді ми доволі часто спілкувалися на різні теми, записували інтерв’ю.

Згодом, вже після смерті Блаженнішого Любомира, коли я працювала над його біографією мені потрібен був коментар його наступника Блаженнішого Святослава. І під час нашого  спілкування я зрозуміла що Блаженніший Святослав дуже добре відчував Любомира Гузара як людину і міг гідно оцінити його значення для церкви і для суспільства загалом. Розмова з Блаженнішим Святославом дала мені розуміння, що це матеріал для цілої книжки. Бесіди між нами відбувалися в час епідемії коронавірусу і зазвичай це були онлайн-розмови по zoom. Книжка була майже готова на початок повномасштабного вторгнення. Та з початком війни я стала військовослужбовицею і  вже не могла працювати над книгою. В той час багато людей не могли взятися до звичних їм справ. Та вже через пів року після повномасштабного вторгнення я таки опанувала себе і завершила роботу над книгою.

Я думаю, що кожен хто прочитає Любомира Гузара і про Любомира Гузара, точно не програє, а лише збагатиться. Бо його історія про те, що немає більшої місії і призначення за віддане служіння. Йдеться про служіння своїй церкві і служіння своєму народові. Служіння Блаженнішого Любомира ніколи не стосувалося лише людей конкретної конфесії. Він завжди говорив до цілого народу, до всіх українців, які живуть в Україні і поза її межами.

У моменти, коли мені важко або я сильно розчаровуюся, наприклад у політихах чи загалом у нашій владі, я завжди згадую Блаженнішого Любомира, який на це все дивився як на минуще. Він казав, що завжди будуть з’являтися люди, які не виправдовуватимуть наших очікувань, але це не означає, що ми повинні  розчаровуватися в побудові Незалежної України і в її розвитку. Також Любомир Гузар закликав нас не чекати допомоги для нашої держави від когось, а усе для України виборювати самим.

Блаженніший Любомира Гузар — людина, яка дуже щиро любила свій народ і свою країну. І заради цього він пішов на великі особисті жертви. Його наступник Блаженніший Святослав сказав про Любомира Гузара таке: «Блаженніший Любомир наспівав нам цілий новітній епос любові й миру, який так і називається — “Любомир”. І саме на нього нам слід спиратися на наступних етапах розвитку нашої культури і державності».