Відколи у мене з’явилися гори, то вже й ніколи не зникали надовго. Щось побачив, почув, згадав — і вже запалювався. Починав шукати карти, планувати маршрути. Брав квитки. Хотілося щоразу далі й надовше. Бо гори — це не лише краєвиди… Гори не понад усім, але час від часу все заступають.

   

Літо та осінь 2021 року, перша українська експедиція горами протяжністю 2200 кілометрів, що гірськими хребтами перетинає чотири країни, 97 днів життя в горах автора книги «Арка Карпат» Богдана Ославського та паралельно його друга Артура… Неймовірна книга, яка попри описи важкості підготовки та виконання цієї мандрівки, захоплює подих величністю гір та людськими можливостями!

«Коли я задумав пройти від краю до краю Карпат, то схопився за цю думку, як за спосіб перезапуститися, нагоду поміркувати, як жити далі, чим займатися, чим заробляти. Майбутня експедиція стала для мене необхідністю, а не просто спокусою…» Задум про таку експедицію з’явився у автора в далекому 2019 році записом у щоденнику («Коли щось хочеш треба діяти, а не мріяти…»), а потім — з бажання написати свою книгу про гори. Але зрозуміло, що, як зазвичай, від задуму до реалізації проходить немало часу, особливо у випадку такої довгої і виснажливої експедиції, до якої треба підготувати:

- фізично і морально себе;

- знайти багато грошей або партнерів, які проінвестують такий план;

- купити якісне взуття, їжу, спорядження;

- скласти детальний план, розробити маршрут з безліччю деталей.

До того ж на вулиці в 2020 році і до старту експедиції горами у 2021 році панував коронавірус, а це тягнуло за собою додаткові нюанси, закриті кордони, необхідні щеплення. Також, як описує автор, на самому початку такої довгоочікуваної подорожі, сам Богдан Ославський перехворів на ковід, внаслідок чого набув нові болячки, а хронічні теж повернулися невчасно.

Незважаючи на всі вищезазначені факти, експедиція таки почалася, і вирушив у неї не тільки автор книги, але і його друг Арчі. Не дуже довго друзі разом підкорювали гори, адже через повні протилежності характерів, різні швидкості у русі, бачення маршрутів на 27-й день походу друзі розділилися і розійшлися. Далі кожен рухався сам. Автор книги сам зазначав, що, рухаючись удвох з другом, він не кайфував від експедиції, відчував це як гонитву, як завдання. «Пізніше, коли люди питали, як воно — йти самому, я чесно казав, що прекрасно. Самому добре… Тут я про психологічний комфорт, про радість незалежності… Коли міг, старався так жити, аби почуватися в Арці Карпат щасливим. Намагався припинити за чимось бігти, з кимось себе порівнювати, щось людям доводити. Ставив до себе єдину вимогу: не поводитись так, наче не встигаєш на потяг». Звичайно, були приклади підкорювачів маршруту Арки Карпат за 39 днів та 11 годин як поляк Роман Фіцек у 2019 році, але автор не бачив сенсу у цьому, хотів по можливості насолодитися маршрутом.

Варто зазначити, що три місяці у горах це не зовсім про свободу і кайф, а більше про постійну дисципліну, важкі моменти, травми, форс-мажори, але ж які чудові спогади залишаються у пам’яті мандрівників: «Чомусь подібні випадки згадуються з теплом. Історії, коли мені було важко, холодно, мокро. Щось у тому й доброго є, якесь щастя. Втягнути долоні глибоко в рукави куртки, дихати й бачити пару з рота…»

Автор пише, що після Арки Карпат ніяк не змінився, але поміж рядків книги можна зазначити, що деяке осмислення, усвідомлення таки прийшло до Богдана Ославського: рідні, близькі люди — найцінніше у житті. Автор пішов у подорож, але до людей своїх повернувся, а вони вернулися до нього. 

    

Переглянути книгу «Арка Карпат» можна >>> за цим посиланням.